Судова практика
Продовження розгляду кримінальної справи судом у разі виявлення порушення підсудності не є підставою для скасування судових рішень
24 лютого 2025 р. Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 357/10207/21 залишила без задоволення касаційну скаргу захисника, який посилався на порушення правил територіальної підсудності.
Вироком суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, особу засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК.
У касаційній скарзі захисник зазначав про порушення ст. 32 КПК, оскільки злочин було вчинено у межах територіальної юрисдикції Сквирського районного суду Київської області, а розгляд здійснено Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, що з огляду на п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Читайте також: Правила віднесення апеляційних скарг до підсудності апеляційної палати вищого спеціалізованого суду
Об’єднана палата вказала, що визначення підсудності може не бути очевидним до початку розгляду, оскільки з огляду характер і складність обвинувачення воно значною мірою залежить не лише від тлумачення застосовного національного законодавства, а й від встановлення фактів (Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia (no. 2), nos. 51111/07 and 42757/07, § 422). Виявлення певних обставин під час розгляду справи або зміна позиції сторін можуть зумовити ситуацію, коли первісне визначення підсудності може виявитися помилковим.
Саме тому законодавчі норми, що стосуються підсудності, включають в себе не лише правила, які визначають ознаки, за якими справа має розглядатися тим чи іншим судом (ст. 32, 33, 33-1 КПК), а й правила вирішення спірних питань, які виникають при визначенні підсудності (ст. 34 КПК).
Обмеження, передбачене п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК, щодо моменту, до якого спірне питання підсудності може бути вирішене, а саме «до початку судового розгляду», встановлене законом з метою запобігти намаганням сторін або суду необмежено ставити під сумнів компетенцію суду розглядати справу і, таким чином, слугує правовій визначеності.
Читайте також: Розгляд і вирішення справи неповноважним складом суду (аналіз актуальної судової практики)
В ситуації, якщо після початку судового розгляду виявилися обставини, які можуть поставити під сумнів правильність визначення підсудності справи, продовження розгляду справи судом, який розпочав такий розгляд, не становить «порушення правила підсудності», зазначеного в п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК, і не є підставою для скасування судових рішень.
У цій справі місце злочину на час його вчинення входило до Білоцерківського району Київської області. Сторона захисту вже після початку судового розгляду заявила про порушення правил підсудності, обґрунтовуючи свою заяву листом Ради суддів від 22 липня 2022 р., адресованим головам місцевих та апеляційних загальних судів.
Об’єднана палата не визнала за необхідне розглядати питання, чи може цей лист вважатися законом для мети визначення підсудності справи. Навіть якщо вважати помилковим визначення підсудності провадження у справі, про злочин, вчинений на території Білоцерківського району Київської області, за Білоцерківським міськрайонним судом, така помилка не була очевидною на час підготовчого судового засідання. У будь-якому разі сторона захисту порушила перед судом це питання після початку судового розгляду.
Виходячи із викладеного, Об’єднана палата констатувала, що кримінальне провадження, що надійшло до суду з порушенням правил підсудності, передається на розгляд іншого суду в порядку, передбаченому ч. 2 та 3 ст. 34 КПК, якщо таке порушення виявлено до початку судового розгляду. У разі виявлення обставин, що можуть вплинути на визначення підсудності, після початку судового розгляду продовження розгляду справи судом, який розпочав такий розгляд, не становить «порушення правила підсудності», зазначеного в п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК, і не є підставою для скасування судових рішень.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
