Судова практика
Прокурор місцевої прокуратури наділений самостійними повноваженнями на укладення угоди про визнання винуватості, які не можуть бути обмежені наказом Генпрокуратури
25 травня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 463/4324/18 задовольнив касаційну скаргу прокурора, який наполягав, який не погодився з кваліфікацією правопорушення, вчиненого захисником.
Захисник підозрюваного обвинувачувався в тому, що він запропонував передати, неправомірну вигоду, а згодом надав її прокурору місцевої прокуратури (прокурору у кримінальному провадженні) з метою укладення з підозрюваним угоди про визнання винуватості на певних умовах.
Вироком районного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, перекваліфіковано дії захисника з ч. 3 ст. 369 КК (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) на ч. 1 ст. 369-2 КК (Зловживання впливом).
Не погодившись із перекваліфікацією, прокурор подав апеляційну скаргу яку було залишено без задоволення з тих підстав, що захисник, вчиняючи інкриміновані йому дії, усвідомлював, що старший прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні відповідно до наказу Генерального прокурора України № 4гн від 19 грудня 2012 р. зобов’язаний попередньо узгодити з керівником місцевої прокуратури укладення угоди про визнання винуватості, і без такого узгодження укладення відповідної угоди неможливе.
Крім того, апеляційний суд не погодився з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що вимоги кримінального процесуального закону не передбачають погодження керівником прокуратури угоди про визнання винуватості, зазначивши, що наказ Генерального прокурора України № 4гн не суперечить вимогам процесуального закону, та прийнятий з метою забезпечення ефективного нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, у тому числі у формі процесуального керівництва.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що суд дійшов помилкового висновку про те, що в діях захисника відсутня об’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК.
Верховний Суд вказав, що відповідно до змісту процесуальних норм, які передбачають здійснення провадження на підставі угод, законодавець оперує виключно поняттям «прокурор», та не зазначає про можливість укладення такої угоди керівником органу прокуратури, а так само не застерігає про необхідність погодження з ним вказаної угоди.
З огляду на положення п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України ч. 1, 2 ст. 37 КПК України повноваженнями на укладення такої угоди покладено саме на прокурора (групу прокурорів), який визначений керівником органу прокуратури у відповідній постанові.
Як визначено ч. 2 ст. 17 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання всіма прокурорами. Тобто накази Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури, керівника місцевої прокуратури та їх перших заступників і заступників, є письмовими розпорядженнями внутрішньовідомчого призначення, які спрямовані на організацію та удосконалення діяльності працівників прокуратури з метою ефективної реалізації і виконання поставлених перед системою органів прокуратури завдань.
У цьому випадку наказ Генерального прокурора України № 4гн, як різновид нормативно-правового акта, виконує контрольну функцію, однак не позбавляє прокурора передбачених кримінальним процесуальним кодексом повноважень на укладення угоди про визнання винуватості із підозрюваним у кримінальному провадженні.
Таким чином, порушення наведеної у наказі № 4гн процедури узгодження угоди про визнання винуватості з керівником відповідного органу прокуратури, з юридичної точки зору не робить зазначену угоду нікчемною для інших учасників кримінального провадження, так само як і для суду.
При цьому місцевий суд не звернув уваги на те, що проект угоди про визнання винуватості, який надав захисник прокурору, та який вилучений в ході огляду місця події, не містив вказівок про необхідність її укладення чи погодження з керівником місцевої прокуратури.
Отже, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
