Прокурор, який був включений до групи прокурорів, однак не брав участі в судових засіданнях, має право на подання апеляційної чи касаційної скарги

Якщо колегія суддів, палата, яка розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку, вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі об’єднаної палати Касаційного кримінального суду, то вона передає таке кримінальне провадження на розгляд цієї ж об’єднаної палати. 

27 листопада 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційні скарги прокурора та потерпілих на вирок у справі № 629/847/15-к.

Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області  особу засуджено до покарання у виді позбавлення волі за ч. 1 ст. 115 КК України на строк 15 років, за ст. 348 КК України -10 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим обвинуваченому остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.

Апеляційний суд Харківської області  частково задовольнив апеляційні скарги потерпілих, захисника обвинуваченого – скасував вирок та призначив новий розгляд у суді першої інстанції.

Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 7 липня 2017 р. обвинуваченого засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років. Цим же вироком його визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 348 КК України та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу цього кримінального правопорушення. Апеляційний суд залишив вирок без змін.

Потерпілі, прокурор звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду передала зазначене кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 5 ст. 434-1 КПК України, вмотивувавши рішення тим, що під час розгляду кримінального провадження судах першої та апеляційної інстанцій брали участь одні прокурори, а зі скаргою до суду касаційної інстанції звернувся інший –  старший групи прокурорів у зазначеному провадженні.

На думку колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, у цьому кримінальному провадженні є два питання, які становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду:

• як має діяти колегія суддів, палата в разі, якщо вона вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні об`єднаної палати Касаційного кримінального суду;
• як визначається обсяг повноважень прокурорів під час оскарження судових рішень у касаційному та в апеляційному порядку.

Розглянувши справу, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на відміну від положень ст. 434-1 КПК України, положеннями відповідних статтей ГПК України, ЦПК України, КАС України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об’єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об’єднаної палати.

У цих процесуальних  кодексах законодавець не вжив словосполучення «інша об’єднана палата», як це зроблено в ч. 2 ст. 434-1 КПК України. Відповідно у ГПК України, ЦПК України та КАС України чітко та недвозначно прописано, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд об’єднаної палати, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі об’єднаної палати.

Відсутність у ст. 434-1 КПК України механізму для відступу від правового висновку, викладеного в рішенні об’єднаної палати, є правовою прогалиною, вирішення якої має істотне значення для формування практики суду касаційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що усунення цієї прогалини можливе шляхом застосування аналогії норм кримінального процесуального закону, які регламентують порядок передачі кримінального провадження у разі необхідності відступу від висновку палати (тієї ж самої, яка раніше сформулювала правовий висновок), а також Великої Палати Верховного Суду, тобто за аналогією до ч.ч. 1 та 4 ст. 434-1 КПК України.

Отже, якщо колегія суддів, палата вважають за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні об’єднаної палати відповідного касаційного суду, то справа може бути передана на розгляд об’єднаної палати Касаційного кримінального суду, яка за наявності для цього відповідних правових підстав може відступити від висновків, прийнятих цією ж об’єднаною палатою раніше.

Щодо обсягу повноважень прокурорів під час оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, то  дії прокурори, включених до складу групи прокурорів, і в такий спосіб знаходяться в єдиному організаційно-процесуальному утворенні, спрямовані на досягнення єдиної мети, виконують загальні завдання. Крім того, всі прокурори, які входять до складу групи прокурорів, мають однакові процесуальні права і обов’язки, а отже, однаковий процесуальний статус.

Група прокурорів у кримінальному провадженні діє як єдиний процесуальний суб’єкт – прокурор.

Всі прокурори, визначені у групі прокурорів для здійснення процесуального керівництва (за винятком старшого прокурора, на якого, крім іншого, покладається додаткове повноваження з керівництва діями інших прокурорів групи), є взаємозамінні та рівнозначні між собою в межах визначеного кримінального провадження. Протилежне розуміння нівелювало б саму мету створення такої групи прокурорів у кримінальному провадженні.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що право, передбачене ч. 6 ст. 393, ч. 6 ст. 425, п.п. 15, 20 ч. 2 ст. 36 КПК України, на подання апеляційної та касаційної скарг прокурором, який входить до складу групи прокурорів, визначеної в порядку ст. 37 КПК, не обмежується його участю в судових засіданнях з розгляду конкретного кримінального провадження в судах попередніх інстанцій.

Якщо прокурор був включений до групи прокурорів, однак не брав участі у судових засіданнях, він має право на подання апеляційної чи касаційної скарг.

Повний текст рішення

Поділитися

Твітнути