Судова практика
Прокурор, який пред’являє цивільний позов у кримінальному провадженні, має обґрунтувати наявність підстав для представництва інтересів громадянина або держави в суді
28 вересня 2022 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 607/16590/20 задовольнив частково касаційну скаргу захисника, який вказував на недотримання прокурором процедури подання цивільного позову про відшкодування коштів місцевого бюджету, витрачених міською комунальною лікарнею на лікування потерпілої.
Місцевий суд, з рішенням якого погодився й апеляційний, визнав винуватим та засудив особу за ч. 1 ст. 286 КК за вчинення ДТП, внаслідок якого потерпіла отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості. Задоволено цивільний позов прокурора про стягнення на користь місцевого бюджету для перерахування фінансовому управлінню міської ради коштів на лікування потерпілої.
У касаційній скарзі захисник не погоджувався з поданим прокурором цивільним позовом, вважав його безпідставним і таким, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Верховний Суд вказав, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 128 КПК цивільний позов в інтересах держави може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, має обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених Законом України «Про прокуратуру».
Згідно з приписами ч. 3 ст. 23 згаданого Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Оскільки «інтереси держави» є поняттям оціночним, прокурор у кожному окремому випадку визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме полягало чи може полягати порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту.
Читайте також: Кошти, витрачені потерпілим на благодійність, не можуть бути стягнуті в межах задоволення цивільного позову у кримінальному провадженні
В цій справі прокурор не дотримався зазначених положень, а суд ці обставини залишив без належної уваги.
Поданий позов прокурор мотивував тим, що міська комунальна лікарня швидкої допомоги отримує фінансування з місцевого бюджету, а тому порушення майнових прав зазначеної установи заподіює суттєву шкоду місцевому бюджету, а отже, і державним інтересам.
Однак, звертаючись до суду з позовом, прокурор не обґрунтував і не довів суду факту бездіяльності компетентного органу, а саме невжиття цим органом жодних заходів протягом розумного строку, після того як йому стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, а також не вказав причини того, чому компетентний орган не звернувся самостійно до суду з позовом в інтересах держави чи не міг звернутися.
Наведене вище узгоджується з послідовною практикою Касаційного кримінального суду (зокрема, із постановами Верховного Суду від 22 грудня 2021 р. у справі № 458/1036/16-к; від 11 вересня 2019 р. у справі № 397/533/18 тощо).
Таким чином, Верховний Суд визнав наведене прокурором обґрунтування права на подання цивільного позову недостатнім, а висновок місцевого суду щодо задоволення поданого прокурором цивільного позову передчасним, а отже вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в частині вирішення цивільного позову прокурора скасував з призначенням розгляду провадження в цій частині в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Підготував Леонід Лазебний
