Судова практика
Протокол про адміністративне правопорушення не оскаржується окремо від рішення суду про притягнення особи до відповідальності
Позов фізичної особи про визнання протиправними дій щодо незаконного складення протоколу про адміністративне правопорушення не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
13 березня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у справі № 712/7385/17 за позовом фізичної особи до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області, третя особа – Державне агентство рибного господарства, про визнання протиправними дій щодо незаконного складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Соснівський районний суд міста Черкаси позов задовольнив частково. Київський апеляційний адміністративний суд рішення скасував, а провадження у справі закрив на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України з посиланням на те, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Представник позивача звернувся із касаційною скаргою, в якій наполягав на помилковості висновку суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття провадження в адміністративній справі.
За результатами розгляду Велика Палата Верховного Суду констатувала, що фізична особа – підприємець 2 червня 2016 р. надала фізичній особі доручення на ведення підприємницької діяльності від її імені у Кременчуцькому водосховищі строком до 2 червня 2017 р. 29 серпня 2016 р. щодо довірителя було складено протокол про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що при здійсненні промислу у Кременчуцькому водосховищі особа за дорученням ФОП здійснював господарську діяльність (прісноводне рибальство) без одержання «Дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах)» та за цей період виловила 4554 кг риби, чим заподіяла збитків рибному господарству України на суму 4 607 580,10 грн.
Як повідомив позивач в судовому засіданні, протокол про адміністративне правопорушення був складений в кабінеті Черкасирибоохорони, а не на місці скоєння правопорушення, та що під час складання протоколу старшим державним інспектором був присутній представник ГО «Автомайдан Черкаси» та юрист Черкасирибоохорони.
Позивач оскаржив протокол про адміністративне правопорушення до голови ліквідаційної комісії Черкасирибоохорони з проханням зупинити його дію як протизаконного. Однак йому було відмовлено у задоволенні скарги, а матеріали та незаконно складений протокол про адміністративне правопорушення передано до суду.
Дії відповідачів щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення були предметом розгляду у справі № 712/10964/16-п про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. Апеляційний суд Черкаської області постановою від 17 листопада 2016 р., яка набрала законної сили, постанову суду першої інстанції скасував за відсутністю події і складу правопорушення.
Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками суду апеляційної інстанцій про те, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Дії відповідачів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для позивача та не порушують його права, тому окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності вони оскарженню не підлягають.
Підготував Леонід Лазебний
