Судова практика
Процесуальні витрати органу досудового розслідування не підлягають стягненню з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито через декриміналізацію діяння
2 липня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 202/7821/24 задовольнив касаційну скаргу прокурора, який просив віднести на рахунок держави процесуальні витрати, пов’язані із залученням експертів.
Ухвалою районного суду, залишеною без змін апеляційним судом, кримінальне провадження щодо особи було закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України. При цьому було стягнуто з особи на користь держави витрати, пов’язані з проведенням судової товарознавчої експертизи, у сумі 5 300,96 грн.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, при закритті провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України через втрату чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, безпідставно стягнув з обвинуваченого на користь держави витрати, пов’язані з проведенням судових експертиз.
На обґрунтування своїх доводів посилався на постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 березня 2021 р. (справа № 266/3090/18).
Верховний Суд із посиланням на власну усталену практику, зокрема постанови від 01 березня 2021 р. у справі № 266/3090/18; від 19 листопада 2024 р. у справі № 285/30/20), вказав, що у висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 17 червня 2020 р. (справа № 598/1781/17) вказано на необхідність вирішення питання щодо процесуальних витрат у різних за процесуальною формою судових рішеннях, однак не визначено, які саме витрати необхідно стягувати з особи, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв’язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності, а які відносити на рахунок держави.
При цьому, як було зазначено у висновку Об’єднаної палати ККС Верховного Суду від 12 вересня 2022 р. у справі № 203/241/17, стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого можливе за наявності таких підстав: визнання особи винною у вчиненні злочину (обвинувальний вирок суду), факт понесення процесуальних витрат (документально підтверджені витрати), залучення спеціаліста/експерта саме стороною захисту.
За своєю природою закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, так само як із закриття кримінального провадження на підставі положень ст. 49 КК України, є безумовним.
Більше того, закриття кримінального провадження на цій підставі фактично вказує, що на момент розгляду кримінального провадження у діях особи відсутній склад кримінального правопорушення, тому така особа не повинна зазнавати негативних наслідків більше, ніж особа, у діях якої є всі ознаки складу кримінального правопорушення, однак закінчилися строки давності для притягнення її до кримінальної відповідальності.
В такому випадку, керуючись засадами справедливості, колегія суддів вбачає, що наявність факту понесення органом досудового розслідування процесуальних витрат, пов’язаних зі здійсненням кримінального провадження, не може бути підставою для стягнення їх з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Суди першої та апеляційної інстанцій у цій частині допустили істотні порушення вимог КПК України, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для зміни оскаржуваних судових рішень, тому Верховний Суд ухвалу районного суду та ухвалу апеляційного суду змінив, процесуальні витрати, пов’язані з проведенням судової товарознавчої експертизи, у сумі 5 300,96 грн відніс на рахунок держави.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 19 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
