Провал ще однієї «турбомахінації» Верховний Суд став на бік Укртрансгазу

Юрій КОТНЮК, ЮВУ

Минулого місяця провалилася ще одна спроба тіньових ділків поживитися коштами належного державі Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» — постановою Верховного Суду від 29 січня скасовані рішення попередніх інстанцій про стягнення з нього 94 мільйонів гривень, а справу відправлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Кінець «золотого віку» газового транзиту

ЮВУ неодноразово висвітлював перебіг судових справ за позовами двох товариств з обмеженою відповідальністю — «Турболінкс» і «Турботрейд» до ПАТ «Укртрансгаз», котре фактично є дочірньою структурою НАК «Нафтогаз України», оскільки останній належить сто відсотків його акцій. Згадані ТОВ були створені у 2010 році особами, наближеними до родини Януковича, з метою привласнення прибутків Укртрансгазу шляхом продажу йому неіснуючих товарів і надання неіснуючих послуг. Коли Нафтогазом керував позбавлений рік тому депутатської недоторканності Євген Бакулін, ці підставні фірми купалися в грошах. Після перемоги Революції Гідності органами прокуратури було відкрито кримінальне провадження за фактом заволодіння з їх боку державними коштами, але, судячи з того, що всі ці роки воно розслідувалося як мокре горить, дана схема була взята в експлуатацію представниками нової влади.

Однак між ділками старого й нового зразка є суттєві відмінності: Янукович мав у країні абсолютну владу, а тому рахунки, виставлені «Турботрейдом» і «Турболінксом», оплачувалися фінансовими підрозділами Укртрансгазу на першу їх вимогу. Нині ж в Україні влада є більш-менш демократичною, Президент і Прем’єр-міністр не мають стовідсоткового впливу на Нафтогаз, а тому гроші плутягам доводиться видирати через суд, виграти який у них вдається далеко не завжди.

Усього в судах слухалося щонайменше 12 судових справ між «Укртрансгазом» і згаданими вище компаніями, в яких загальний розмір претензій цих двох ТОВ становив 1,737 млрд грн, з яких 868 млн гривень — основна сума позовів, а 869 млн — штрафні санкції. Попервах позивачі дуже жваво вигравали процеси — цей період припав на 2016—2017 роки, коли прокурори фактично підігрували позивачам, внаслідок чого кілька сотень мільйонів гривень були втрачені для держави безповоротно. Але згодом новостворений Верховний Суд усе частіше став бракувати неприхильні для Укртрансгазу рішення Господарських судів Києва й Київської області, на території якої, в місті Боярка, розташований один зі структурних підрозділів ПАТ — філія «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс», де, нібито, оприбутковувалися придбані обладнання, запчастини та інші товари.

Причина, з якої прокурори раптом почали знаходити необхідні для суду докази, лежить не в юридичній, а в економічній площині. Укртрансгаз, як відомо, є найбільшим постачальником валюти до державної казни і вся вона надходить до країни за рахунок послуг транспортування газу з Росії до Європи, які надаються Газпрому. Але в минулому році раптом стало зрозуміло, що дуже скоро цей доларовий потік значно обміліє, бо основна маса російського блакитного палива перекачуватиметься через балтійські потоки та інші обхідні шляхи, а українська газотранспортна система буде завантажуватися за залишковим принципом. Такий підхід російської сторони було яскраво продемонстровано на переговорах, які пройшли 21 січня у Брюсселі, коли міністр енергетики РФ Олександр Новак і голова Газпрому Олексій Міллер дали зрозуміти, що вони ніскілечки не засмутяться тим, що не буде укладено нового транзитного газового контракту.

А незадовго до того росіяни в неофіційний спосіб озвучили своє бачення майбутніх стосунків: транзит через Україну збережеться, але заповнення труби буде проблемою українців. Газпром не відмовиться продавати свій газ усім бажаючим, але без жодних довгострокових контрактів, а той, хто захоче його придбати, нехай сам домовляється з українською стороною про його транзит. Таким чином, здійсниться багаторічна мрія українських патріотів: придбавати газ на українсько-російському кордоні і без будь-яких обмежень здійснювати його реекспорт у Європу. Але неважко здогадатися, що за цей товар Газпром заломить таку ціну, що не дуже то й знайдеш на нього покупців, тим більше, що «найжирніший» контингент останніх Москва намертво прив’яже до себе довгостроковими контрактами, більш вигідною ціною і поставками через Балтику.

За таких умов Укртрансгазу годі й думати за надприбутки: великим щастям буде зберегти хоча б наявні в нього на даний момент 20 тисяч робочих місць, тож тепер йому не вільно розкидатися грошима, як колись. Навіть на такі «наближені до імператора» фірми як «Турботрейд» і «Турболінкс», й цим пояснюється зміна ставлення до них з боку вітчизняної Феміди.

Недолугі заперечення сторони відповідача

Події, що спричини появу на світ саме цієї справи, формально почалися 16 листопада 2012 р., коли між Укртрансгазом і ТОВ «Турботрейд» було укладено договір про поставку обладнання для автоматизованого керування технологічними процесами роботи систем вентиляції та кондиціювання повітря в укриттях газоперекачувальних агрегатів. Усього в рамках цього договору «Турботрейдом», нібито, було поставлено товару на суму 48 мільйонів гривень, які Укртрансгаз у визначений договором термін постачальнику не заплатив, у зв’язку з чим той у березні 2015 р. звернувся з позовною заявою до Господарського суду Київської області.

На перших порах керівництво Укртрансгазу поставилося до цих претензій підозріло ліберально: у першому відзиві відповідач фактично визнавав наявність тіла боргу в розмірі зазначеної суми і заперечував лише проти стягнення «хвостів» у вигляді інфляційних втрат і 3 відсотків річних. Це, з його боку, пояснювалося тим, що Укртрансгаз не зі своєї вини прострочив розрахунки, а з вини материнської структури в особі НАК «Нафтогаз України», яка не затвердила йому фінансові плани на 2013-й і 2014-й роки, без чого він не мав можливості оплатити поставлений товар.

Забігаючи наперед, зазначимо, що даний аргумент суд визнав непереконливим, вказавши при цьому, що відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання. Крім того, судді звернули увагу на те, що відповідно до умов договору Укртрансгаз, не маючи в своєму розпорядженні коштів на оплату, мав можливість дати постачальнику знак припинити поставку й відвантаження товару, або, на крайній випадок, оформити вже доставлений товар як прийнятий на тимчасове зберігання. Але відповідач нічого з переліченого вище не зробив і доказів того, що він намагався це зробити, не надав.

Більш серйозні заперечення почали надходити до суду після того, як у квітні 2015 р. у справу вступила прокуратура Київської області. Саме вона поставила питання про те, що обумовлений договором товар фактично не постачався, але довести це належним чином досі так і не змогла. З одного боку, факт  доставки обладнання на склади в Боярку і приймання замовником підтверджувався низкою товарно-транспортних накладних, підписаних уповноваженими на те посадовими особами обох сторін. Доказом того, що ці документи були фіктивними, а особи, котрі їх склали, вчинили службове підроблення, міг би слугувати обвинувальний вирок у згаданому вже кримінальному провадженні від 10.04.2014 р. № 42014000000000259, але до такого вердикту слідчим ще як до неба рачки.

Підстава з боку податківців

Іншим доказом безтоварності поставки могли би бути відсутність податкової накладної або її неналежне оформлення. Такі докази, до речі, були отримані: Києво-Святошинська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, на території обслуговування якої знаходиться філія відповідача під назвою «Укргазенергосервіс» провела документальну позапланову виїзну перевірку, в ході якої знайшла численні порушення закону, які, окрім  іншого, свідчили про фіктивність як цієї, так і низки інших аналогічних поставок обладнання. Але податківці, чи то через непрофесійність, чи то навмисне, оформили результати своєї роботи не актом, як це робиться в тих випадках, коли знайдені порушення, а довідкою, яка складається тоді, коли суттєвих порушень не виявлено. Наслідок цього ляпу полягав у тому, що через нього було «помножено на нуль» усю доказову базу, якою оперувала прокуратура Київської області, намагаючись довести в господарському суді невиконання позивачем умов договору. Бо постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2016 р., залишеною без змін судами вищих інстанцій, дії працівників Києво-Святошинської ОДПІ були визнані неправомірними, а їхня довідка — нечинною.

За таких обставин колегія суддів Господарського суду Київської області, очолювана Оленою Христенко, 27 липня 2016 р. ухвалила рішення про задоволення претензій «Турботрейда» до Укртрансгазу на суму 94 мільйони гривень, з яких 48 мільйонів — тіло боргу, а решта — його «хвости». Цей вердикт було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2018 р.

У ході апеляційної епопеї прокуратура надала докази фіктивності господарських операцій між «Турботрейдом» і ТОВ «Трейд груп стиль», в якого позивач, буцімто, придбавав запчастини й комплектуючі деталі для виготовлення обладнання, яке потім, нібито, було поставлене Укртрансгазу. Але судді на це не зважили й написали, що доводи прокуратури з приводу ймовірної безтоварності поставок між двома цими товариствами з обмеженою відповідальністю не впливають на правовідносини позивача з відповідачем та й узагалі згадана безтоварність не є предметом даного спору.

Здавалося, ніщо не зможе завадити суддям Верховного Суду погодитися з висновками ГСКО І КАГС, які не розгледіли у наданих Укртрансгазом і прокуратурою матеріалах належних доказів безпідставності претензій «Турботрейда». Проте в силу наведених вище причин вони таки знайшли, до чого причепитися, написавши, що суди попередніх інстанцій обмежилися лише дослідженням поданих позивачем товарно-транспортних накладних, але не дали правової оцінки доводам відповідача про наявність недоліків у довіреностях та інших документах, якими також оформлюється процедура приймання-передачі матеріальних цінностей. Відтак рішення суду скасоване, а справа піде на друге коло, фініш якого навряд чи буде сприятливим для «Турботрейду».

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути