Судова практика
Притягнення особи до адмінвідповідальності за домашнє насильство з наступним притягненням до кримінальної відповідальності за умови його подальшого вчинення не утворює подвійного притягнення до відповідальності
28 травня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 522/2378/22 задовольнив касаційну скаргу прокурора, який не погодився з ухвалою апеляційного суду.
Районний суд вироком засудив особу за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК.
Апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції та закрив на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю події кримінального правопорушення, врахувавши, що за всі вчинені правопорушення фігурант вже був притягнутий до адміністративної відповідальності, а вчинення іншого діяння, яке б містило ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, йому не інкримінувалося. Крім того, вважав, що зібрані у справі докази не доводять існування події кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, та відповідно винуватості в цьому фігуранта.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що суд апеляційної інстанції не зважив на те, що шкода фізичному або психологічному здоров’ю потерпілої особи, передбачена ст. 173-2 КУпАП, не охоплюється обов’язковими наслідками, визначеними в диспозиції ст. 126-1 КК, а тому наслідки сформульованого обвинувачення за ст. 126-1 КК суттєвим чином відрізняються від наслідків за фактами вчинення адміністративних правопорушень за ст. 173-2 КУпАП і свідчать про різні фактичні обставини вчинення зазначених правопорушень.
Читайте також: Якщо сторона обвинувачення вважає, що мало місце домашнє насильство, вона обов`язково має зазначити про це в обвинувальному акті
Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції не врахував те, що фігурант органом досудового розслідування обвинувачувався у вчиненні стосовно потерпілих як домашнього психологічного, так і економічного насильства, а наявні в матеріалах кримінального провадження протоколи про вчинення адміністративних правопорушень та постанови суду за результатами їх розгляду стосуються притягнення його до адміністративної відповідальності лише за фактом сімейного насильства, яке полягало у агресивній поведінці та нецензурній лайці в бік потерпілих.
Тобто суд апеляційної інстанції не зважив на вчинення фігурантом стосовно потерпілих домашнього насильства економічного характеру у період з 1 липня до 19 листопада 2021 р..
Також суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що фігуранту інкримінувалось вчинення систематичного сімейного насильства, яке мало місце, однак з різних причин не було зафіксовано відповідними протоколами про адміністративні правопорушення.
Систематичність домашнього насильства, яке наполегливо продовжує вчиняти винувата особа, у тому числі, але не виключно, може бути підтверджена попереднім притягненням її до адміністративної відповідальності не менше двох разів за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Відтак попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності вчинення протиправних дій стосовно певної потерпілої особи чи осіб і настання конкретних наслідків, які визначені законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в законодавстві України про адміністративні правопорушення, не свідчить про подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, як про це вказано в ухвалі суду апеляційної інстанції, а підтверджує систематичність дій винуватої особи.
Крім того, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, є також наслідки у вигляді фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
При цьому шкода фізичному або психологічному здоров’ю потерпілої особи, яка могла бути чи завдана потерпілій особі, передбачена як наслідок адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, не охоплюється поняттям «фізичні або психологічні страждання, втрата працездатності, емоційна залежність, погіршення якості життя потерпілої особи», що є наслідком кримінально караних діянь, визначених ст. 126-1 КК, про що зазначав ККС ВС у своїх постановах від 25 лютого 2021 р. (справа № 583/3295/19) та від 14 червня 2022 р. (справа № 585/3184/20).
Суд апеляційної інстанції під час апеляційного провадження не врахував належним чином фактичних обставин правопорушення в адміністративному та кримінальному провадженнях, а саме вчинення фігурантом у період з 1 липня до 19 листопада 2021 р. стосовно своєї дружини та доньки систематичного як психологічного, так і економічного насильства, відсутність протоколів про притягнення його до адміністративної відповідальності та постанов суду за фактом вчинення насильства економічного характеру, та не зважив на показання потерпілої та свідка щодо факту систематичного насильства зі сторони обвинуваченого.
Отже, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
