Судова практика
Питання компенсації процесуальних витрат у кримінальному провадженні не вирішуються в порядку цивільного судочинства
18 березня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 706/332/19 залишив без задоволення касаційну скаргу позивачів, які визначили процесуальні витрати у кримінальному провадженні як матеріальну шкоду
Особи звернулись до суду з позовом, в якому просили стягнути на їх користь солідарно з Головного управління Національної поліції, прокуратури, Державної казначейської служби України майнову та моральну шкоду.
За матеріалами справи при виготовленні технічних паспортів на домоволодіння працівниками комунального підприємства було стягнуто з позивачів плату в більшому розмірі, ніж передбачено, неправильно визначено вартість нерухомості, у зв`язку з чим вони звернулися до правоохоронних органів.
Враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні, порушеному за заявами позивачів щодо зловживання службовими особами комунального підприємства своїми повноваженнями при виготовленні технічних паспортів на зазначені житлові будинки, триває протягом 11 років, позивачі просили суд стягнути з відповідачів солідарно майнову шкоду, а саме: оплату поїздок до суду, міліції, поліції, прокуратури, поштових відділень, поштові послуги, виготовлення копій документів, оплату послуг юристів, судові витрати, а також відшкодувати заподіяну їм моральну шкоду.
Ухвалою районного суду, залишеною без змін постановою апеляційного суду, закрито провадження у справі в частині позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, оскільки відповідні позовні вимоги не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.
У касаційній скарзі позивачі наполягали, що суд апеляційної інстанції, вказуючи, що майнову шкоду складають процесуальні витрати і їх відшкодовує суд під час ухвалення вироку або ухвали відповідно до ст.ст. 124, 125, 126 КПК України, однак суд не визначив, який строк відведено для досудового розслідування, оскільки досудове розслідування за їхньою участю триває вже більше 11 років.
Залишаючи без задоволення касаційну скаргу, Верховний Суд зазначив, що позивачі, звертаючись до суду із цивільним позовом про відшкодування майнової шкоди, мали намір стягнути з відповідачів витрати, які вони понесли під час розгляду їх заяв про вчинення злочину та які відповідно до ст. 118 КПК України є процесуальними витратами у кримінальному провадженні.
З урахуванням аналізу вказаних норм законодавства, процесуальні питання, пов’язані з компенсацією процесуальних витрат у кримінальному провадженні, вирішуються у тій справі (провадженні), у якій вони були понесені, в порядку, передбаченому КПК України, що унеможливлює розгляд в порядку цивільного судочинства.
Суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши, позов спрямований на відшкодування понесених позивачами процесуальних витрат у кримінальному процесі, які вони зазначили у позові як матеріальну шкоду, дійшли обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог, оскільки такі питання відповідно до вищевказаних норм законодавства мають бути вирішені судом у вироку суду або в ухвалі у кримінальному процесі, а не в порядку цивільного судочинства.
Підготував Леонід Лазебний
