Судова практика
Розглядаючи кримінальне провадження, суд не зобов’язаний залучати перекладача за відсутності клопотань чи заяв учасників провадження про це

19 жовтня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 570/328/17 залишив без задоволення касаційні скарги засуджених, які посилались на порушення права на захист.
Вироком місцевого суду осіб визнано винуватими та засуджено кожного за ч. 2 ст. 186 КК. Цим же вироком їх визнано невинуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 186 КК (за окремими епізодами) і виправдано у зв’язку з недоведеністю в їх діях складу цих кримінальних правопорушень.
Апеляційним судом вирок місцевого суду змінено у частині призначеного покарання.
У касаційних скаргах засуджені зазначали, що апеляційний суд порушив їх право на захист, оскільки не залучив одному з них захисника, ураховуючи те, що він не повною мірою володіє українською мовою, а іншому (з тих самих міркувань) – перекладача.
Верховний Суд вказав, що згідно з ч. 1 ст. 68 КПК у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).
Як слідує з матеріалів кримінального провадження засуджені та є громадянами України, уродженцями м. Горлівка Донецької області, проживають в Україні, протягом судового розгляду свою вину хоч не визнавали, але розуміли суть пред’явленого обвинувачення. Тобто будь-яких труднощів, пов’язаних із судовим розглядом пред’явленого їм обвинувачення в частині розуміння мови, якою ведеться судочинство, у них не було.
Читайте також: Не свідчить про необізнаність засудженого з його правами той факт, що апеляційний суд їх повторно не роз’яснив
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, у підготовчому судовому засіданні засуджені та їх захисники не заперечували щодо судового розгляду без перекладача.
Надалі вже в ході судового розгляду також ніхто не заявляв клопотання про те, що засуджені не володіють українською мовою та не висловив заперечень про судовий розгляд кримінального провадження за відсутності перекладача. Крім того, у цьому судовому засіданні захисники зазначили, що у випадку необхідності залучення перекладача ними буде заявлено відповідне клопотання. Позицію своїх захисників підтримали і засуджені.
В подальшому кримінальне провадження розглядалося без залучення перекладача і з цих підстав сторона захисту не оскаржувала вирок місцевого суду в апеляційному порядку.
Нормами КПК не передбачено обов’язку для суду залучати перекладача, якщо не буде встановлено такої необхідності. Разом з тим учасники судового провадження реалізовують свої права, в тому числі і право користуватися послугами перекладача, шляхом подання відповідних заяв чи клопотань. Відповідно їх неподання свідчить про відсутність потреби, наприклад, у залученні перекладача.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки судами не було встановлено того факту, що у цьому кримінальному провадженні засуджений не володіє мовою, якою ведеться кримінальне провадження, то й підстав для визнання участі захисника обов’язковою колегія суддів не вбачила.
Підготував Леонід Лазебний