Судова практика
Розповідь підозрюваного про обставини вчинення злочину під час слідчого експерименту є елементом проведення слідчого експерименту, а не допиту
13 червня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 572/1861/18 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який вказував про недопустимість протоколу слідчого експерименту.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу визнано винуватою за ч. 1 ст. 115 КК.
У касаційній скарзі захисник серед іншого зазначав, зокрема про недопустимість протоколу слідчого експерименту, під час якого слідчий ставив засудженому уточнюючі питання.
Читайте також: Проведення нового слідчого експерименту без участі підозрюваного без його повідомлення про попередній порушує його право на захист
Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Як вбачається з дослідженого судом першої інстанції протоколу проведення слідчого експерименту, слідчий детально розповів усім учасникам мету слідчого експерименту та яких саме обставин вона стосується, пояснив, що експеримент буде проводитися за участю статиста. Крім цього, слідчий роз’яснив учасникам слідчої дії процесуальні права та обов’язки.
Зі змісту протоколу слідчого експерименту видно, що у цій слідчій дії брали участь підозрюваний, захисник, статист, спеціаліст, прокурор, оперуповноважений, поняті.
Слідчий експеримент проводився за відео- та фотофіксації цієї слідчої (розшукової) дії. Складений за результатами проведеного слідчого експерименту протокол підписаний усіма учасниками цієї слідчої (розшукової) дії без будь-яких заяв чи зауважень. Жодного тиску на підозрюваного в ході цієї слідчої дії не було.
Свідок повідомив, що підозрюваний добровільно показував як завдавав ударів, детально повідомив і механізм спричинення тілесних ушкоджень, а саме – бив померлого пляшками, а потім каменем.
Підозрюваний в ході реалізації своїх прав власноручно зазначив на означеному протоколі про те, що на підставі ст. 63 Конституції України відмовляється від підпису, а захисник клопотань не заявляв, з протоколом ознайомився.
Той факт, що слідчий в ході проведення слідчого експерименту пропонував засудженому детальніше розповісти ті чи інші обставини вчинення злочину не свідчить про те, що відбувався допит підозрюваного, а не слідчий експеримент. Адже згідно з дослідженими місцевим судом матеріалами слідчого експерименту засуджений відтворював механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, вказував як і чому він це робив.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
