Судова практика
Розписка про відсутність в одного з подружжя претензій щодо об’єкта нерухомого майна не є договором про поділ чи виділ такого майна
18 листопада 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 691/262/15-ц відмовив у задоволенні касаційної скарги одного з подружжя, який наполягав, що обидва дійшли згоди стосовно поділу майна.
Колишня дружина звернулася до суду із позовом до чоловіка про поділ майна, набутого під час шлюбу.
Позовна заява мотивована тим, що у період перебування в зареєстрованому шлюбі сторони побудували житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами. Відповідно до складених розписок позивачка за згодою чоловіка забрала особисті речі з будинку (техніку, посуд), а також автомобіль та зазначила, що не має претензій щодо будинку, належного їй та відповідачу на праві спільної власності. Проте пізніше позивачка надіслала відповідачу повідомлення про те, що вказані розписки, написані нею під фізичним і моральним тиском з боку відповідача, не відповідають її вільному волевиявленню.
Чоловік звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання будинковолодіння його особистою власністю та залишення у власності позивачки автомобіля.
Задовольняючи частково позовні вимоги чоловіка, суд першої інстанції виходив із досягнутої між сторонами згоди щодо поділу майна у вигляді складених дружиною розписок.
Апеляційний суд рішення скасував та відмовив у цій частині позову, оскільки за змістом ст. 69 СК України договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений, однак сторони не укладали нотаріально посвідченого договору про поділ нерухомого майна чи виділу рухомого майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності, а тому відсутні підстави вважати, що сторони досягли згоди щодо добровільного поділу спільного майна. Складені позивачкою розписки не є договором щодо майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності у розумінні ст.ст. 202, 626, 627 ЦК України та ст. 69 СК України.
У касаційній скарзі чоловік вказував, що суд апеляційної інстанції помилково не звернув уваги факту досягнення сторонами згоди щодо добровільного поділу спільного майна, про що дружиною були складені відповідні розписки.
Верховний Суд вказав, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).
Згідно зі ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.
Оскільки сторони такого договору не укладали, суд апеляційної інстанції правильно виходив із відсутності досягнутої між сторонами згоди, яка відповідала б нормам ч. 2 ст. 69 СК України, у зв’язку з чим обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову. При цьому суд правильно зазначив, що складені дружиною розписки не є договором щодо майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності, у розумінні ст.ст. 202, 626, 627 ЦК України та ст. 69 СК України.
Підготував Леонід Лазебний
