Судова практика
Скасування усиновлення є особистим немайновим правом, яке не входить до складу спадщини
05 листопада 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 2- 2594/2006 задовольнив касаційну скаргу особи, яка оскаржувала судове рішення через 19 років після набрання ним законної сили.
У 2006 році особа звернулася з позовом до свого пасинка про скасування усиновлення. Суд першої інстанції позов задовольнив.
15 травня 2025 р. особа, яка не брала участь у справі, оскаржила це рішення в апеляційному порядку. На обґрунтування наявності порушеного права зазначала, що оскаржуване рішення суду порушує її права як спадкоємця.
Читайте також: Розірвання шлюбу між сторонами не є підставою для скасування усиновлення
Апеляційний суд визнав неповажними наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відмовив у відкритті апеляційного провадження, мотивуючи тим, що поновлення строку на апеляційне оскарження після спливу значного періоду часу (19 років) без наявності потреби у виправленні серйозних судових помилок чи недоліків правосуддя може порушити принцип юридичної визначеності (res judicata). Особі, яка дізналась про наявність судового рішення, необхідно було з розумним інтервалом часу та добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема вжити своєчасних заходів для отримання рішення суду.
Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу згаданої особи, вказав, що процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та можливе лише за наявності переходу матеріальних прав від однієї особи до іншої. До складу спадщини не входять права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема особисті немайнові права. У цій справі спір виник щодо скасування усиновлення.
Читайте також: Конфліктна поведінка усиновленої дитини не може бути підставою для скасування її усиновлення
Скасування усиновлення припиняє особисті та майнові права й обов`язки між дитиною та її усиновлювачами та відновлює особисті та майнові права й обов`язки між дитиною та її батьками чи родичами за походженням.
Таким чином, оскільки скасування усиновлення є особистим майновим правом, яке відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1219 ЦК України не входить до складу спадщини, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Щодо пропущеного строку на апеляційне оскарження Суд вказав, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Читайте також: Біологічний батько не зобов’язаний утримувати до досягнення повноліття дитину, яку всиновив інший чоловік
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку обов`язковою підставою для скасування рішення місцевого суду, якщо суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про її права, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
Отже, Суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції.
Тому Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував, а справу передав для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 20 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
