Судова практика
Спір про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану не є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства
14 листопада 2018 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула в судовому засіданні скаргу на ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області та ухвалу апеляційного суду Луганської області у справі № 425/2737/17 (провадження № 14-408цс18) за позовом громадянина до Рубіжанського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану.
Під час розгляду касаційної скарги Велика Палата Верховного Суду встановила, що 17 листопада 2017 р. Рубіжанський міський суд Луганської області постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі з тих мотивів, що відповідач є суб’єктом владних повноважень, а спір про оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження особи за її заявою є публічно-правовим, з огляду на що справа має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
5 грудня 2017 р. Апеляційний суд Луганської області постановив ухвалу, якою залишив ухвалу Рубіжанського міського суду без змін, обґрунтувавши, що з огляду на п. 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20 травня 2013 р. № 8 апеляційний суд дійшов висновку, що спір про відмову органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи слід кваліфікувати як публічно-правовий, а тому справа має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Обґрунтовував ухвалу також висновками Верховного Суду України, сформульованими у постанові від 3 жовтня 2017 р. у справі № 21-5607а15.
У касаційній скарзі позивач оскаржував ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області й ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 5 грудня 2017 року з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Велика Палата зазначила, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, Цивільним кодексом України та іншим законом, не є вичерпним (ч. 3 ст. 270 ЦК України).
Позивач звернувся до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (ч. 1 ст. 273 ЦК України) на відображення достовірної інформації про дату народження в актовому записі, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану.
У позовній заяві відсутні доводи за ч. 3 ст. 2 КАС України у редакції, чинній на час звернення, щодо неправомірності вказаної відмови відповідача. А вимога позивача зобов’язати відповідача внести зміни до актового запису є похідною від вимоги встановити неправильність такого запису.
Об’єктом перевірки національними судами у цій справі є недотримання відповідачем процедури розгляду звернення позивача про внесення змін до актового запису про народження й оцінка правомірності дій щодо відмови у задоволенні цього звернення, а встановлення обставин, що підтверджують або спростовують факт народження позивача, і залежно від встановлених обставин вирішення питання про неправильність актового запису про дату народження позивача та зобов’язання відповідача внести зміни до цього запису, вказавши коректну дату.
Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів наведений у ч. 2 ст. 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до п. 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 р. № 96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.
Отже, Велика Палата Верховного Суду не погодилася з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що у сторін виник публічно-правовий спір стосовно оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження особи, та зробила висновок, що позов має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Рішення в ЄДРСР
