Судова практика
Спори про зобов’язання провести приватизацію квартири підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства
У справах за позовами про зобов’язання провести приватизацію квартири орган влади реалізує свої повноваження власника державного житлового фонду, тобто перебуває з громадянином не в публічно-правових, а у приватноправових відносинах
21 листопада 2018 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула у справі № 127/9967/17 (провадження № 14-373цс18) касаційну скаргу виконавчого комітету Вінницької міської ради на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 8 вересня 2017 р. у справі за позовом фізичної особи у власних інтересах та інтересах інших осіб до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання протиправним рішення міської ради та зобов’язання вчинити дії.
За матеріалами справи, 2 березня 2017 р. Виконавчий комітет Вінницької міської ради прийняв рішення, яким відмовив у приватизації квартири, що належить до державного житлового фонду, обґрунтовуючи це тим, що заявник подав технічний паспорт на квартиру, виготовлений з порушенням закону.
Вважаючи, що відповідач не мав підстав для відмови у приватизації квартири, особа звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним зазначене рішення та зобов’язати Виконавчий комітет Вінницької міської ради повторно розглянути заяву про оформлення передачі в приватну спільну часткову власність квартири на підставі поданих раніше документів.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області в задоволенні позову відмовлено з підстав, що первинна інвентаризація спірної квартири проводилась у 2009 р. іншим бюро технічної інвентаризації, а поданий позивачем технічний паспорт свідчить про формування нової інвентаризаційної справи того об’єкта, інвентаризація якого вже проводилась.
Ухвалою апеляційного суду це рішення скасовано, провадження у справі закрито, роз’яснено позивачу право звернутися до суду у порядку адміністративного судочинства з тих мотивів, що предмет спору стосується процедури розгляду такого питання, натомість вимоги про право у справі не заявлялися. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах відповідач має визначальні ознаки суб’єкта владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України) і справа має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 р., Виконавчий комітет Вінницької міської ради, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що у питанні приватизації квартири відповідач є розпорядником житлового фонду і спір у справі пов’язаний з реалізацією житлових прав громадян. Виконавчий комітет наполягав, що владних (управлінських) функцій у відносинах з позивачем не здійснює, а є особою, яка представляє власника майна житлового фонду, тому цей спір не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративного суду; посилаючись на правові висновки, викладені Верховним Судом України у постановах від 16 грудня 2015 р. у справі № 6-2139цс15, від 2 березня 2016 р. у справі № 6-14цс16, відповідач доводив, що суд першої інстанції правильно визначив юрисдикцію спору.
Велика Палата за результатами розгляду встановила, що у цій справі позивач просив визнати відмову в приватизації квартири незаконною та зобов’язати відповідача вчинити певні дії, а саме – повторно розглянути заяву про оформлення передачі у приватну власність квартири.
У спірних правовідносинах орган місцевого самоврядування реалізує свої повноваження власника державного житлового фонду, тобто перебуває з громадянином не в публічно-правових, а у приватноправових відносинах.
Тому справи за позовами про зобов’язання провести приватизацію квартири розглядаються у порядку цивільного судочинства.
Рішення в ЄДРСР – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78112028