Судова практика
Строк попереднього ув’язнення може бути зараховано лише в межах кримінального провадження, у якому до особи було застосовано таке попереднє ув’язнення
4 червня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 523/11745/22 скасував ухвалу апеляційного суду, який не дотримався форми судового рішення.
Вироком районного суду особу засуджено за ч. 4 ст. 186 КК до позбавлення волі на строк 7 років. На підставі ст. 71, 72 КК до цього покарання суд частково приєднав невідбуту частину покарання за вироком апеляційного суду від 16 лютого 2023 р. та визначив остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією майна.
Суд зарахував в строк відбування покарання строк його попереднього ув’язнення з 29 червня 2017 р. по 25 лютого 2020 р. з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.
Апеляційний суд вирок змінив, виключивши з нього посилання на зарахування обвинуваченому відбутої частини покарання за вироком апеляційного суду від 16 лютого 2023 р. з 29 червня 2017 р. по 25 лютого 2020 р., коли він перебував під вартою у зв’язку із провадженням у цій справі.
У касаційній скарзі сторона захисту стверджувала, що апеляційний суд безпідставно не зарахував засудженому в строк покарання строк його попереднього ув’язнення відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 р. № 838-VIII.
Верховний Суд вказав, що ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону України від 26 листопада 2015 р. № 838-VIII визначено, що зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.
Стороною захисту не заперечується, що строк попереднього ув’язнення з 29 червня 2017 р. по 25 лютого 2020 р. був зарахований у строк покарання засудженого вироком апеляційного суду від 16 лютого 2023 р.
Відповідно до практики Верховного Суду не будь-який час перебування особи у слідчому ізоляторі чи іншому місці попереднього ув’язнення може бути зараховано відповідно до ч. 5 ст. 72 КК. Такий строк тримання може бути зараховано лише в межах того самого кримінального провадження, у якому до особи було застосовано попереднє ув’язнення (постанова від 25 травня 2022 р. у справі № 487/5073/18).
Читайте також: У днях може обчислюватися лише строк попереднього ув’язнення для його зарахування у фактично призначене покарання, а не саме покарання
Тримання засудженого під вартою у з 29 червня 2017 р. по 25 лютого 2020 р. було застосовано в межах іншого кримінального провадження, за результатами розгляду якого постановлено обвинувальний вирок.
У цьому провадженні апеляційний суд усунув допущене судом першої інстанції неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, виключивши з вироку повторне зарахування строку попереднього ув’язнення у вказаний період.
Водночас, прийняте судом апеляційної інстанції рішення вплинуло на призначене засудженому покарання у виді позбавлення волі через збільшення його кінцевої тривалості, а тому погіршило його становище.
Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла висновку, що враховуючи системний аналіз ст. 408, 420 та 421 КПК, рішення апеляційного суду, яким виключається з резолютивної частини вироку місцевого суду рішення про застосування відносно особи положень ч. 5 ст. 72 КК, повинно ухвалюватися судом апеляційної інстанції у формі вироку (постанова від 3 квітня 2023 р. у справі № 930/2622/20).
Натомість апеляційний суд, змінюючи вирок місцевого суду не дотримався форми судового рішення, що є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.