Судова практика
Судовий контроль за виконанням судового рішення, ухваленого в адміністративній справі, має здійснюватися за правилами адміністративного судочинства
Юрисдикція спорів про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених на виконання судових рішень, залежить, зокрема, від суду, який видав виконавчий документ
5 грудня 2018 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу фізичної особи у справі № 279/2369/17 (провадження № 14-505цс18) на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 липня 2017 р. та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 9 серпня 2017 р.
За матеріалами справи у травні 2017 р. скаржник звернувся до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області із заявою «про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою», долучивши до цієї заяви, зокрема, оригінали виконавчого листа за № 2-251/2007, виданого 28 квітня 2009 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області. Відповідальна особа управління повідомила про прийняття до виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2008 р., ухваленого у справі № 22-а-1120/08 про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради грошової допомоги учаснику бойових дій. Далі відповідальна особа Управління замінила боржника у виконавчому провадженні з Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені на Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради.
5 липня 2017 р. Коростенський міськрайонний суд Житомирської області постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження за скаргою та роз’яснив скаржникові його право на звернення до суду за правилами адміністративного судочинства, мотивуючи рішення тим, що той оскаржує дії посадової особи управління під час виконання постанови в адміністративній справі, а тому заява не може розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Апеляційний суд Житомирської області ухвалу суду першої інстанції залишив без змін, обґрунтувавши, що справа, на виконання судового рішення в якій виданий виконавчий лист, розглянута за правилами адміністративного судочинства. А тому і судовий контроль за виконанням цього судового рішення має здійснюватися за правилами адміністративного судочинства, що узгоджується з вимогами ст. 181 КАСУ.
Суд апеляційної інстанції також послався на висновки Верховного Суду України, сформульовані у постановах від 11 листопада 2015 р. у справі № 6-2187цс15, від 24 лютого 2016 р. у справі № 6-3077цс15 і від 16 листопада 2016 р. у справі № 6-931цс16.
30 серпня 2017 р. скаржник звернувся з касаційною скаргою, розглянувши яку, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що аналіз положень Закону України від 2 червня 2016 р. № 1404-VIII «Про виконавче провадження», КАС України та ЦПК України дає змогу зробити висновок про те, що юрисдикція спорів про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених на виконання судових рішень, залежить, зокрема, від суду, який видав виконавчий документ.
Велика Палата визнала обґрунтованими висновки судів першої й апеляційної інстанцій про наявність юрисдикції адміністративного суду щодо розгляду вимог скаржника, оскільки він оскаржує дії державного виконавця, вчинені на виконання судового рішення, ухваленого в адміністративній справі, тому і судовий контроль за його виконанням має здійснюватися за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства.
Підготував Леонід Лазебний
