Судова практика
Транспортний засіб, який зберігався на автостоянці, але спричинив завдання шкоди внаслідок його загоряння через несправність, слід віднести джерел підвищеної небезпеки
5 грудня 2022 р. Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 214/7462/20 задовольнив частково касаційну скаргу позивача, поклавши обов’язок відшкодування шкоди на володільця джерела підвищеної небезпеки.
Особа звернувся з позовом до власника автомобіля і ТОВ про відшкодування майнової та моральної шкоди, мотивуючи вимоги тим, що на території стоянки відбулося загоряння автомобіля, власником якого є відповідач і який перебував у користуванні ТОВ на підставі договору найму транспортного засобу. Полум’я перекинулося на розташований поруч автомобіль, власником якого є позивач. Причиною загоряння автомобіля стало незабезпечення відповідачами його належного технічного стану.
Місцевий суд, з яким погодився й апеляційний, у задоволенні позову відмовив через недоведеність вини відповідача у заподіянні позивачеві шкоди, а також факту перебування автомобіля у неналежному технічному стані, що могло стати підставою для притягнення ТОВ до відповідальності за порушенням умов договору найму транспортного засобу. Як зазначили суди, в цьому випадку наявність вини є обов’язковою умовою для настання цивільно-правової відповідальності, передбаченої ст. 1166 ЦК України.
У касаційній скарзі позивач наполягав, що суди застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2019 р. у справі № 308/3620/15-ц, про те, що доведення вини заподіювача шкоди не є необхідним для відшкодування такої шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду вказав, що тлумачення ст. 1187 ЦК України свідчить про таке:
– перелік видів діяльності, що створює підвищену небезпеку, наведений у ч. 1 ст. 1187 ЦК України, не є вичерпним. Окремі предмети матеріального світу мають одночасно декілька потенційно шкідливих властивостей, через що поводження з такими предметами слід кваліфікувати як змішані джерела підвищеної небезпеки. Змішані джерела підвищеної небезпеки можуть існувати в межах одного об’єкта матеріального світу. Автомобіль є складною технічною системою, під час експлуатації якої використовується механічна, хімічна, електрична енергія, вогненебезпечні, отруйні речовини тощо;
Читайте також: Шкода, заподіяна свійською твариною, яка не є джерелом підвищеної небезпеки, має бути відшкодована її утримувачем
– транспортний засіб, який не рухався (зберігався на автостоянці), але спричинив завдання шкоди внаслідок його загоряння через технічну несправність електричної чи паливної системи, слід кваліфікувати як джерело підвищеної небезпеки у розумінні ч. 1 ст. 1187 ЦК України. Транспортний засіб кваліфікується як джерело підвищеної небезпеки не через його можливість рухатись, а через його конструктивні особливості, що зумовлює наявність у власника або особи, яка володіє відповідним транспортним засобом на іншому правовому титулі, обов’язків, що опосередковують необхідність недопущення завдання шкоди іншим особам (зокрема необхідність дотримання низки технічних вимог, порушення яких може мати наслідком ймовірне неконтрольоване завдання шкоди);
– транспортний засіб, який не використовується (зберігається), створює ймовірне підвищене заподіяння шкоди через неможливість повного контролю з боку особи у процесі його використання за умови наявності у відповідного транспортного засобу небезпечних конструктивних елементів (зокрема паливна та електрична системи автомобіля);
– для відшкодування шкоди володільцем джерела підвищеної небезпеки за правилами ст. 1187 ЦК України немає значення, чи використовує він таке джерело за призначенням. Визначальним є те, що відповідні потенційні шкідливі властивості такого джерела проявилися і призвели до завдання шкоди іншим особам.
Суди не врахували, що обов’язок відшкодування майнової шкоди незалежно від вини покладається не на безпосереднього заподіювача (відповідача), а на володільця джерела підвищеної небезпеки (ТОВ). Власник автомобіля є неналежним відповідачем за позовною вимогою про відшкодування майнової шкоди.
За таких обставин Об’єднана палата Касаційного цивільного суду скасувала рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалила нове рішення, яким у задоволенні позову до власника автомобіля про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовлено, а позов до ТОВ про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено.
Підготував Леонід Лазебний
