Судова практика
Шкода, заподіяна свійською твариною, яка не є джерелом підвищеної небезпеки, має бути відшкодована її утримувачем
1 квітня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 285/4411/18 скасував рішення судів, які дійшли помилкового висновку стосовно того, що особа, яка утримує свійську тварину, не має відшкодовувати шкоду, спричинену через цю тварину.
Чоловік і дружина звернулися до суду з позовом до власника коня про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – наїзду на коня, який раптово вибіг на проїзну частину дороги, після чого автомобіль позивачів з’їхав у кювет та врізався у дерево. Внаслідок цієї ДТП чоловік отримав легкі тілесні ушкодження, дружина – тяжкі тілесні ушкодження, а їхній син від отриманих травм помер у лікарні.
Позивачі просили визнати коня, прив’язаного біля автомобільної дороги, без належного нагляду власника за ним, таким, що став джерелом підвищеної небезпеки для життя і здоров’я позивачів та їх сина у результаті ДТП; стягнути з відповідача завдану в результаті ДТП матеріальну та моральну шкоду.
Рішенням міськрайонного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено – судами не було встановлено факту залишення відповідачем коня на смузі відводу без нагляду, його випасання чи перегону через проїзну частину у забороненому місці також не встановлено. Крім того, кінь не є джерелом підвищеної небезпеки, а шкода позивачам заподіяна не з вини відповідача.
У касаційній скарзі позивачі зазначали, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорсткого поводження» власник тварини, у даному випадку відповідач у справі, прив`язуючи свого коня біля дороги повинний був забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, однак цього не зробив. Вважають, що саме через безвідповідальність відповідача їх син загинув, а їм було спричинено тілесні ушкодження та завдано матеріальної і моральної шкоди. Вказували, що суди обох інстанцій не звернули уваги на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 28 лютого 2018 р. у справі № 281/618/15-ц, де суд дійшов висновку, що власник тварини, який залишив її без належного догляду та неправильно прив`язану, має нести відповідальність за шкоду, завдану цією твариною.
Задовольняючи частково касаційну скаргу, Верховний Суд зазначив, що ст. 1187 ЦК України містить визначений перелік тварин, які є джерелом підвищеної небезпеки, однак кінь до вказаного переліку не належить, оскільки він є домашньою свійською твариною.
Водночас, Верховний Суд не погодився з висновками судів щодо відмови у задоволенні позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, оскільки відповідальність за завдану позивачам шкоду може виникати з інших правових підстав.
Розглядаючи позов про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії такої особи були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 180 ЦК України тварини є особливим об’єктом цивільних прав, на них поширюється режим речі, а правила поводження з тваринами встановлюються законом.
Таким законом, зокрема, є Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження», у ст. 9 якого визначено, що особа, яка утримує домашню тварину, зобов’язана супроводжувати домашню тварину поза місцями її постійного утримання. А також особа, яка супроводжує домашню тварину, зобов’язана забезпечити безпеку сторонніх людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною, безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою. Крім того, фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов’язані не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 4 ст. 12Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
Проте ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції на вказані норми законодавства уваги не звернули та дійшли помилкового висновку стосовно того, що відповідач у справі не повинний нести відповідальності за шкоду, завдану позивачам.
Підготував Леонід Лазебний
