Судова практика
Цивільний кодекс України не містить жодних обмежень чи заборон, щоб суб’єктом права на обов’язкову частку у спадщині був іноземець
9 травня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 761/22711/19 задовольнив частково касаційну скаргу іноземного громадянина, який мав право на обов’язкову частку у спадщині.
Громадянин США звернувся з позовом до дружини спадкодавця, державної нотаріальної контори про визнання права власності у порядку спадкування на обов’язкову частку у спадковому майні та стягнення компенсації, мотивувавши тим, що після смерті батька відкрилась спадщина, однак він склав заповіт на ім’я відповідачки.
Позивач відповідно до ст. 1241 ЦК України належав до повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця, а отже мав право на обов’язкову частку у спадщині, тобто половину частки, яка належала б йому у разі спадкування за законом.
Державним нотаріусом позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на обов’язку частку у спірному майні.
Рішенням районного суду позов задоволено частково у зв’язку з тим, що позивачем доведено наявність підстав для спадкування обов’язкової частки у спадщині, яка залишилась після смерті його батька, у порядку, передбаченому ст. 1241 ЦК України. При цьому суд не взяв до уваги посилання відповідачки на те, що довідка не є належним доказом на підтвердження втрати працездатності позивачем, оскільки останній є громадянином США та надав документи на підтвердження втрати працездатності, передбачені насамперед правом цієї країни. Чинне законодавство України не передбачає обов’язок іноземця повторно та у порядку, передбаченому саме законодавством України, підтверджувати втрату працездатності.
Апеляційним судом рішення районного суду скасовано, ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки позивач не є громадянином України, отже йому не може бути встановлена група інвалідності відповідно до законодавства України.
Верховний Суд вказав, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (ч. 1 ст. 26 Конституції України).
Читайте також: Заявляючи вимоги про зменшення розміру обов’язкової частки у спадщині, позивач має довести підстави такого зменшення
Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 1241 ЦК України).
Цивільні права та обов’язки можуть мати не лише громадяни України, а, зокрема й іноземці. Про це свідчить використання законодавцем такого юридичного поняття як «фізична особа». Такий підхід законодавця при формулюванні положень основного акту цивільного законодавства, підтверджує той факт, що відсутність у фізичної особи громадянства України зовсім не змінює обсяг можливих суб’єктивних цивільних прав та обов’язків.
У ЦК України відсутні норми, які б вказували на обмеження, заборони чи інші особливості участі в приватних відносинах тієї фізичної особи, яка є іноземцем.
ЦК України, як основний регулятор спадкових відносин, не містить жодних обмежень чи заборон, щоб суб’єктом права на обов’язкову частку був іноземець.
На рівні приватно-правових норм відсутні положення про те, що непрацездатність іноземця має підтверджуватися за вимогами законодавства України. При з’ясуванні, чи належить певний суб’єкт до кола осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, слід враховувати, що непрацездатність особи має підтверджуватися відповідними документами (зокрема, виданими в країні, громадянином якої він є).
Таким чином, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про задоволення позову в цій частині, натомість апеляційний суд скасував законне та обґрунтоване рішення суду в цій частині.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
