Судова практика
У чергу на забезпечення постійним житлом зараховуються військовослужбовці, які не забезпечувалися таким житлом протягом усього часу служби
1 серпня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 380/2075/23 залишив без задоволення касаційну скаргу позивача, якому було відмовлено у зарахуванні на квартирний облік.
Військовослужбовець звернувся до суду з позовом, у якому просив:
– визнати протиправним рішення об’єднаної житлової комісії про відмову в зарахуванні його та членів його сім’ї на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання;
– зобов’язати зарахувати його та членів його сім’ї на облік.
Читайте також: Сам факт припинення сімейних відносин з власником житла не позбавляє колишніх членів сім’ї права користування займаним приміщенням
Позовні вимоги обґрунтував тим, що відмова відповідача у зарахуванні на квартирний облік є протиправною, оскільки він та члени його сім’ї забезпечені жилою площею нижче за мінімальний рівень забезпеченості громадян, що є визначальним у забезпеченні військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей жилими приміщеннями.
Окружний адміністративний суд задовольнив позовні вимоги. Апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове – про відмову у задоволенні позовних вимог з тих мотивів, що позивач двічі був забезпечений житлом відповідно до його заяв та кількості осіб, вказаних у заявах, службове житло не здавав та на момент прийняття оспорюваного рішення не перебував у списках особового складу регіонального управління, на відповідних обліках не перебував, був звільнений з Адміністрації Державної прикордонної служби.
Читайте також: Яким категоріям переселенців строк проживання у тимчасовому житлі не обмежуватиметься?
У касаційній скарзі позивач посилався на неправильне застосуванням судом апеляційної інстанції положень абз. 1 та 4 п. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 р. № 2011-ХІІ та ст. 34 Житлового кодексу України у правовідносинах стосовно права військовослужбовця при збільшенні складу сім’ї (народження дітей) під час проходження військової служби на забезпечення жилим приміщенням, у випадку забезпечення його одного у межах існуючих норм жилою площею у той час, коли особа не мала сім’ї.
Верховний Суд вказав, що за загальним правилом забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться один раз протягом усього часу проходження військової служби шляхом надання житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених п. 10 ст. 12 Закону № 2011-ХІІ.
При цьому на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, беруться військовослужбовці, які не забезпечувалися постійним житлом згідно з встановленими законодавством нормами протягом усього часу проходження військової служби і мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей, а також військовослужбовці звільнені в запас (відставку), які набули право на отримання житла для постійного проживання та залишилися проживати в наданих їм службових жилих приміщеннях.
Читайте також: Перехід права власності на житло до іншої особи не є безумовною підставою для виселення членів сім’ї попереднього власника
Тож право для взяття на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, законодавець пов’язує із незабезпеченням постійним житлом згідно з встановленими законодавством нормами протягом усього часу проходження військової служби.
У цій справі на момент звернення позивача до відповідача та до суду він вважається таким, що забезпечений житлом в розумінні Закону № 2011-ХІІ, оскільки отримав житло, будучи військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, та квартиру в м. Києві, а службову квартиру не здав.
Отже, за висновком Верховного Суду, оспорюване позивачем рішення прийняте на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, через що не підлягає скасуванню судом.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
