Судова практика
У разі відмови органу опіки та піклування у наданні дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно, виконавець має звернутися до суду
15 лютого 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 2-537/11 скасував рішення судів, які відмовили в задоволенні подання державного виконавця.
Старший державний виконавець звернувся до суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані малолітні діти.
Відмовляючи у задоволенні подання, суди виходили із того, що чинним ЦПК України не передбачено можливості звернення державного виконавця до суду з поданням про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, у якому зареєстровані малолітні діти. При цьому судами зазначено, що отримання відповідного дозволу органу опіки та піклування на реалізацію житлової нерухомості є обов’язковим.
Розглянувши касаційну скаргу стягувача, Верховний Суд вказав, що, враховуючи вимоги Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», а також положення Інструкції з організації примусового виконання рішень і Порядку реалізації арештованого майна, державний виконавець або приватний виконавець зобов’язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, які, зокрема додаються до заяви на реалізацію арештованого майна.
Читайте також: Суд може звернути стягнення на майно боржника, яке за ним не зареєстроване
Схожі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2019 р. у справі № 718/482/15-ц, від 10 жовтня 2019 р. у справі № 751/15667/15-ц.
Водночас, чинним законодавством України не визначено порядку надання органом опіки та піклування згоди на примусову реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти.
Як убачається зі змісту п. 66-67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866, з метою укладення правочинів щодо нерухомого майна, право власності або користування, яким має дитина, до органів опіки та піклування мають звертатися батьки або особи, які їх замінюють, тобто особи, які є власниками майна або законними представниками дитини, у разі якщо остання є власником, й заінтересовані в укладенні правочину.
Однак особливістю примусової реалізації майна в межах виконавчого провадження з метою забезпечення виконання судового рішення є те, що власник майна не є заінтересованою в його реалізації особою й, відповідно, свою волю не виявляє. Продаж такого майна ініціюється державним або приватним виконавцем через спеціальну установу. При цьому зацікавленою особою виступає стягувач у виконавчому провадженні, а не боржник. Оскільки боржник не є зацікавленою особою, від може ухилитися від звернення до органів опіки та піклування за отриманням дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке або право користування яким мають діти. А чинним законодавством не передбачено механізмів зобов’язання батьків або осіб, які їх замінюють, отримувати такий дозвіл у примусовому порядку.
Читайте також: Заява виконавця з процесуальних питань виконання судового рішення підлягає негайному розгляду судом без відкриття провадження
Разом із тим, виконавець в силу приписів ч. 1, п. 1 ч. 2, п. 3, 6, 22 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» зобов’язаний та має право вживати всіх необхідних заходів щодо примусового виконання судового рішення, в тому числі й одержувати всі необхідні дозволи для проведення виконавчих дій.
На думку Великої Палати Верховного Суду (постанова від 26 жовтня 2021 р. у справі № 755/12052/19) державний чи приватний виконавець повинен звернутися до органу опіки та піклування з метою отримання дозволу на реалізацію житлової нерухомості, право на користування яким мають діти. У випадку відмови органу опіки та піклування виконавець, з метою виконання судового рішення та забезпечення дотриманням прав дітей, повинен звернутися до суду.
З наведеного вбачається, що з метою усунення обставин, які роблять неможливим виконання рішення суду, а саме відсутності дозволу (відмові) органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, право власності або право користування яким мають діти, виконавець може звернутися до суду з заявою (поданням) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти, яка повинна бути розглянута судом в порядку, встановленому в ст. 435 ЦПК України.
Підготував Леонід Лазебний
