Судова практика
Учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ, пов’язаних з їх соціальним захистом
Велика Палата Верховного Суду підтримала власний правовий висновок та правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо сплати судового збору особами, які мають статус учасника бойових дій, підтвердивши, що такі особи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ, пов’язаних з їх соціальним захистом.
12 лютого 2020 р. Велика Палата Верховного Суду частково задовольнила касаційну скаргу учасника бойових у справі № 545/1149/17 за його позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) м. Полтави Міністерства оборони України, треті особи: Степненська сільська рада Полтавського району Полтавської області, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем.
У травні 2017 р. учасник бойових дій звернувся до суду з позовом до КЕВ м. Полтави, в якому просив суд: визнати неправомірною відмову КЕВ м. Полтави у підписанні акта погодження меж земельної ділянки учасника бойових дій для передачі йому у власність земельної ділянки та визнати за ним право на погодження та затвердження ГУ Держгеокадастру у Полтавській області землевпорядної документації без погодження меж із суміжним землекористувачем. Позов мотивовано тим, що позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності. Після виготовлення проект землеустрою був погоджений головою Степненської сільської ради та сусіднім землекористувачем.
Позивач звернувся і до відповідача у справі – КЕВ м. Полтави, який також є суміжним землекористувачем земельної ділянки, з метою підписання акта погодження меж земельної ділянки, однак отримав відмову, чим, на думку позивача, відповідач порушив його право на приватизацію земельної ділянки.
Рішенням районного суду позов задоволено. Апеляційним судом рішення районного суду скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що вимоги позивача не узгоджуються зі способами захисту прав на земельну ділянку, визначеними ст. 152 ЗК України. Визнання судом неправомірною відмови відповідача у наданні згоди на приватизацію спірної земельної ділянки не поновить порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду. Прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність належить до повноважень органу місцевого самоврядування. При цьому непідписання чи відмова у підписанні вказаних документів іншою особою не є підставою для відмови у затвердженні технічної документації уповноваженим органом.
Позивач у касаційній скарзі зазначив, що суд апеляційної інстанції безпідставно стягнув з нього судовий збір, оскільки відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій – у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Через неоднозначність застосування судами п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати ВС від 9 жовтня 2019 р. у справі № 9901/311/19 та постанові Касаційного адміністративного суду у складі ВС від 21 березня 2018 р. у справі № 490/8128/17 цю справу було передано на розгляд Великої Палати ВС.
Велика Палата зазначила, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, умови створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 22 якого передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов’язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов’язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, міститься у ст. 12 Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону № 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 р. у справі № 9901/311/19 та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 р. у справі № 490/8128/17.
Підстав для відступу від неї Велика Палата не знайшла, адже судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій. До суду він звернувся з метою захисту свого права на отримання земельної ділянки.
Таким чином, позивач звільняється від сплати судового збору за розгляд цієї справи в судах усіх інстанцій на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI.
Підготував Леонід Лазебний
