Судова практика
Ухвала слідчого судді про передання речових доказів (патронів) уповноваженій особі військової частини підлягає апеляційному оскарженню
18 березня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 757/32553/22-к задовольнив частково касаційну скаргу представника ТОВ, який наполягав, що слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень компетенції.
Ухвалою слідчого судді районного суду задоволено клопотання прокурора та передано уповноваженій особі військової частини майно, вилучене за результатами обшуку магазина, а саме – патрони.
Апеляційний суд відмовив у відкритті провадження за скаргою адвоката в інтересах ТОВ на цю ухвалу, керуючись ч. 4 ст. 399 КПК, оскільки скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Читайте також: Вилучені під час досудового розслідування як докази грошові кошти та валютні цінності не можуть бути визнані безхазяйними
У касаційній скарзі адвокат зазначав, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою, оскільки постановлена слідчим суддею ухвала не передбачена КПК, а відтак може бути оскаржена в суді апеляційної інстанції.
Верховний Суд вказав, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання прокурора та керуючись законами України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», ст. 100, 131 КПК, вважав обґрунтованими підстави для передачі відповідно до наказу командира військової частини «Про примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану» уповноваженій особі військової частини вищезгаданого майна.
Суддя апеляційного суду відмовив у відкритті апеляційного провадження на вказану ухвалу на підставі ч. 4 ст. 399 КПК, зазначивши про те, ухвала слідчого судді не відноситься до переліку ухвал слідчих суддів, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку відповідно до положень ст. 309 КПК, не надавши належної оцінки доводам апеляційної скарги про те, що слідчий суддя, постановляючи судове рішення щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні, постановив судове рішення, яке не передбачено кримінальним процесуальним законом та не узгоджується з приписами ст. 100 КПК.
Відповідно до сталої у цьому питанні судової практики Верховного Суду, у разі, якщо слідчий суддя ухвалив рішення, яке не передбачено КПК, бо не узгоджується з положеннями ст. 307 КПК стосовно його повноважень, суду апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження належить виходити з приписів ст. 9 КПК, яка розкриває принцип законності кримінального провадження та в частині шостій установлює, що, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК.
Однією з таких засад є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК), а її зміст розкрито у ст. 24 КПК, згідно з частиною першою якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Тобто, у разі постановлення слідчим суддею ухвали, не передбаченої кримінальними процесуальними нормами, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК.
Аналогічні правові позиції викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 р. (справа № 237/1459/17) та Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 травня 2021 р. (справа № 646/3986/19).
Отже, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді районного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
