Судова практика
Ухвала слідчого судді про звернення в дохід держави застави, внесеної у зв’язку з екстрадиційним арештом особи, не підлягає апеляційному оскарженню
19 жовтня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 757/27669/21 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який вказував на обмеження права на апеляційне оскарження.
Ухвалою слідчого судді місцевого суду задоволено клопотання прокурора та звернуто заставу, визначену ухвалою місцевого суду при обранні відносно особи, щодо якої вирішувалось питання про екстрадицію, тимчасового арешту та внесену на користь останньої, в дохід держави.
Ухвалою апеляційного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника в інтересах заставодавця.
У касаційній скарзі представник заставодавця зазначав, що заставу було внесено в зв’язку з екстрадиційним арештом особи, а екстрадиційна перевірка не є стадією досудового розслідування. Тому положення ст. 309 КПК, в якій йдеться виключно про ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, не обмежують права особи на апеляційне оскарження, стосовно якої розглядається питання про екстрадицію.
Читайте також: Саме лише забезпечення затриманого іноземця перекладачем та захисником не гарантує належного захисту
Верховний Суд вказав, відзначив, що за висновком апеляційного суду скаргу було подано на судове рішення, яке, виходячи зі змісту ст. 309 КПК, що містить перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Крім того, приймаючи таке рішення, апеляційний суд взяв до уваги і ухвалу Верховного Суду від 19 серпня 2020 р. (справа № 461/9057/19), відповідно до якої, колегія суддів відмовила у відкритті касаційного провадження, посилаючись на те, що ухвала, якою звернено заставу в дохід держави, не входить до переліку, визначеного ст. 309 КПК, і не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у зв’язку з чим ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті провадження, є законною та обґрунтованою.
З висновком апеляційного суду погодився і Верховний Суд з огляду на таке.
Читайте також: Чи може бути предметом перегляду в апеляційному порядку ухвала слідчого судді щодо звернення застави в дохід держави?
Ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначені у ч. 1 ст. 309 КПК. Окрім того, під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній (ч. 3 ст. 309 КПК). Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді (ч. 3 ст. 309 КПК).
Разом із тим, хоча процедура вирішення питання про звернення застави в дохід держави і визначена КПК (ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК), водночас сам КПК не передбачає апеляційного оскарження таких судових рішень. У тому числі не передбачено можливості оскарження таких рішень і нормами глави 44 КПК, якими регламентовано процедуру видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиції).
Водночас, висновок щодо застосування норм права, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 р. (справа № 243/6674/17-к), зводиться до того, що суду апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за рішенням слідчого судді належить керуватися загальними приписами кримінального провадження, визначеними ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 7, п. 17 ч. 1 ст. 7, ст. 24 КПК, лише у тому разі, якщо слідчий суддя прийняв оскаржуване рішення, яке не передбачено КПК та не узгоджується з його повноваженнями, у решті ж випадків апеляційний суд повинен керуватися положеннями ч. 4 ст. 399 КПК.
У даному ж конкретному провадженні слідчий суддя ухвалив рішення, яке прямо передбачене ч. 8 ст. 182 КПК.
Тому Верховний Суд вирішив, що твердження адвоката про обмеження судом апеляційної інстанції права на апеляційне оскарження рішення слідчого судді про звернення застави в дохід держави є безпідставними, оскільки таке обмеження встановлено безпосередньо на рівні кримінального процесуального закону.
Підготував Леонід Лазебний
