Судова практика
Вартість викраденого майна для відмежування крадіжки як кримінального проступку від крадіжки як адміністративного правопорушення визначається за висновком експертизи

23 травня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 940/225/21 задовольнив частково касаційні скарги прокурорів, які вказували, що суми завданої матеріальної шкоди вистачає для притягнення фігуранта до кримінальної відповідальності.
Вироком районного суду фігуранта засуджено за ч. 1 ст. 185 КК за крадіжку станка для гоління з двома змінними картриджами вартістю 300 грн.
Апеляційний суд вирок скасував і на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК закрив кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю в діянні фігуранта складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК. При цьому зазначив, що предметом крадіжки, передбаченої ч. 1 ст. 185 КК, у 2021 р. могла бути вартість викраденого майна, яка перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто складала понад 227 грн. А вартість викраденого у цій справі становила 216, 67 грн згідно з накладною, інвентаризаційноим описом та звіряльною відомістю результатів інвентаризації.
У касаційних скаргах прокурори зазначали, що при визначенні розміру завданої матеріальної шкоди діями фігуранта суд безпідставно послався на інвентаризаційний опис і звіряльні відомості, які лише підтверджують факт наявності та нестачі товару, а не його вартість, яку слід встановлювати на момент вчинення крадіжки. Крім того, роздрібна ціна викраденого майна згідно з висновком експертизи становить 300 грн, а відповідно до довідки магазину – 322 грн, що перевищує розмір дрібної крадіжки.
Верховний Суд вказав, що для відмежування крадіжки як кримінального проступку від крадіжки, як адміністративного правопорушення, вирішальною є вартість викраденого майна.
Згідно з ч. 3 ст. 51 КУпАП викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто у даному випадку не перевищує 227 грн.
В деяких кримінальних провадженнях для встановлення розміру матеріальних збитків не потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання, а достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування, про найменування викраденого товару та його вартості (наприклад, щодо вартості викраденої безпосередньо з магазину роздрібної торгівлі товарної продукції, на яку є роздрібна ціна) чи проведення простих арифметичних розрахунків (щодо розміру збитків у гривнях при викраденні цінних паперів, що мають грошовий еквівалент, та валютних коштів інших країн).
У кримінальному провадженні під матеріальними збитками у п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК треба розуміти грошову оцінку (еквівалент) заподіяної матеріальної шкоди (втрачених, додатково витрачених або недоотриманих майнових благ особою внаслідок порушення її прав та інтересів іншою особою), а відшкодування збитків є одним із способів відшкодування шкоди.
Положеннями ч. 2 ст. 242 КПК передбачено обов’язковість проведення експертизи з метою визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням. Проте з цього правила законодавець зробив винятки щодо випадків, коли потерпілий у змозі визначити розмір матеріальних збитків та надає документ, що підтверджує розмір такої шкоди.
Згідно з наданою представником потерпілого довідкою, наявною в матеріалах кримінального провадження, вартість викраденого фігурантом майна в магазині становила 322 грн.
Для визначення розміру заподіяної шкоди у цьому кримінальному провадженні було призначено проведення судово-товарознавчої експертизи, якою визначено ринкову вартість викраденого майна станом на день вчинення крадіжки в розмірі 300 грн, що було підставою для кваліфікації судом дій фігуранта за ч. 1 ст. 185 КК.
Враховуючи, що експертиза була призначена та проведена з дотриманням вимог ст. 242, 243 КПК, а висновок експерта відповідає вимогам ст. 101, 102 КПК, суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку вказаний доказ, яким встановлено вартість викраденого майна.
Відмінність сум вартості майна, вказаних у акті інвентаризації та висновку експертизи пояснюється тим, що вартість майна в акті інвентаризації наводиться без врахування ПДВ, тоді як у висновку експерта встановлено саме ринкову вартість викраденого майна.
Враховуючи те, що в цьому кримінальному провадженні вартість викраденого майна було встановлено судово-товарознавчою експертизою, висновок апеляційного про відсутність в діях фігуранта складу кримінального правопорушення, оскільки вчинене діяння не потягло суспільно небезпечні наслідки у виді спричинення потерпілому майнової шкоди в розмірі понад 227 грн, є невмотивованим та передчасним.
Таким чином, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 15 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.