Судова практика
Вартість викраденого визначається загальною сумою завданої матеріальної шкоди, навіть якщо в жодному з епізодів вартість викраденого не перевищила суми, необхідної для притягнення до кримінальної відповідальності
9 липня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 552/7870/22 залишив без задоволення касаційну скаргу засудженої, яка привласнила банківську картку потерпілого й розрахувалася нею у магазинах та аптеках, чим спричинила останньому матеріального збитку на загальну суму 11 832,26 грн.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, її було засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
У касаційній скарзі засуджена зазначала, що місцевий суд безпідставно та незаконно визнав її винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки на момент судового розгляду були всі підстави для застосування ст. 5 КК.
Верховний Суд визнав неспроможними твердження засудженої щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме – визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки по жодному з інкримінованих епізодів сума викраденого майна не перевищувала верхньої межі, встановленої Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 р., а тому у її діях відсутній склад вказаного кримінального правопорушення.
9 серпня 2024 р. набрав чинності Закон України № 3886-IX, яким було внесені зміни, зокрема до ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, щодо підвищення верхньої межі вартості майна, викрадення якого охоплюється цієї правової норми, до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Читайте також: Повернення потерпілому викраденого майна внаслідок його вилучення в обвинуваченого не є добровільним відшкодуванням заподіяної шкоди
Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 07 жовтня 2024 р. (справа № 278/1566/21) дійшла висновку про те, що Закон України № 3886-IX, яким внесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом України № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з’ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв’язку з набранням чинності Законом України № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, дії засудженої, яка розраховувалася за товар в різних магазинах та аптеках через безконтактну платіжну систему «Pay Pass» банківською карткою, що належить потерпілому, охоплювалися єдиним умислом на вчинення крадіжки чужого майна, в результаті чого вона таємно заволоділа грошовими коштами потерпілого на загальну суму 11 832,26 грн, тому доводи засудженої в цій частині не ґрунтуються на приписах закону України про кримінальну відповідальність.
Отже, Верховний Суд залишив касаційну скаргу з доповненнями без задоволення, а вирок – без зміни.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 18 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
