Connect with us

Судова практика

Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження через неусунення недоліків, суд має упевнитися, що причини пропуску строку не були поважними

30 червня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 759/4622/18 задовольнив частково касаційну скаргу захисника, який доводив непереборність обставин, які унеможливили дотримання строку усунення недоліків поданого клопотання.

Вироком районного суду від 17 червня 2020 р. засуджено двох осіб.

Ухвалою апеляційного суду від 1 лютого 2021 р. клопотання захисника та обвинуваченого про поновлення захиснику строку на апеляційне оскарження та клопотання іншого обвинуваченого про поновлення йому строку на апеляційне оскарження вказаного вироку залишено без задоволення та повернуто апеляційні скарги з усіма доданими до них матеріалами особам, які їх подали.

Читайте також: Неотримання заявником поштової кореспонденції з ухвалою, надісланої судом за його адресою, не є поважною причиною невиконання ухвали

У касаційній скарзі захисник зазначав, що апеляційний суд під час постановлення ухвали проігнорував доводи у його клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, надав невірну оцінку обставинам справи та неправильно застосував норми процесуального права.

Верховний Суд вказав, що поняття поважності причин пропуску процесуального строку є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти ті обставини, які були чи об’єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов’язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом чи встановлений відповідно до нього судом строк.

Із матеріалів кримінального провадження убачається, що, не погодившись з вироком суду першої інстанції, захисник у межах передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК строку апеляційного оскарження подав апеляційну скаргу на нього, яку ухвалою апеляційного суду від 27 липня 2020 р. було залишено без руху з наданням строку на усунення наявних у ній недоліків терміном 5 днів, який захисником не було дотримано..

Читайте також: Повторне повернення клопотання про арешт майна для усунення недоліків законом не передбачено

На обґрунтування поважності причин пропуску строку захисник посилався на те, що копію ухвали апеляційного суду від 27 липня 2020 р. він 31 липня 2020 р. не отримував, підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення йому не належить, через що він і не зміг усунути недоліки апеляційної скарги вчасно, а тому змушений звертатися зі скаргою повторно. При цьому до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник долучив лист від 25 серпня 2020 р., згідно з даними якого 31 липня 2020 р. рекомендоване поштове відправлення не було вручено адресату.

Зі змісту зазначеного листа убачається, що рекомендований лист було опущено у поштову скриньку 3 серпня 2020 р. Як зазначає захисник, вказаний лист йому було передано 6 серпня 2020 р. із загальної поштової скрині офісного приміщення (особистої скриньки у приміщенні орендарі не мають), після чого вранці наступного дня 7 серпня 2020 р. він направив на адресу апеляційного суду відповідні документи на усунення недоліків апеляційної скарги.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Читайте також: Апеляційну скаргу, складену недержавною мовою, суд має залишити без руху з наданням строку на усунення недоліків, а не повертати її заявникові

Однак, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки цим обставинам.

У засідання суду касаційної інстанції захисник представив висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, згідно з даними якого рукописний текст та рукописний цифровий підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення виконаний не ним, а іншою особою.

З огляду на ці факти, Верховний Суд вказав на важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності та нагадав, що не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення ЄСПЛ у справі «Мушта проти України»).

Отже, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду в частині залишення без задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги скасував і призначив в цій частині новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.