Судова практика
Відсутність основної частини технічного запису судового розгляду є підставою для скасування рішення
31 травня 2018 р. Верховний Суд у справі № 297/1973/16-к задовольнив касаційну скаргу захисника через відсутність частини технічного запису судового розгляду, яка містила «інформативну основу» ухваленого рішення.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, обвинуваченого засуджено за ч. 2 ст. 332 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією мобільного телефону, який було визнано речовим доказом.
У касаційній скарзі захисник просив скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо його підзахисного, зокрема, через відсутність у матеріалах провадження частини звукозаписів судових засідань суду першої інстанції, безпідставність неврахування у якості доказів звукозаписів допитів в порядку, передбаченому ст. 225 КПК, а також про недопустимість низки доказів через їх невідповідність вимогам ч. 1 ст. 29 КПК.
Верховний Суд зазначив, що згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями кримінального процесуального закону України є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а як вбачається з п. 7 ч. 2 цього ж положення судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 129 Конституції України гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією з основних засад судочинства. Зазначений конституційний припис покладає на суд обов’язок здійснювати повне фіксування судового процесу технічними засобами, оскільки саме за умови такого фіксування судового процесу гарантується конституційне право кожного на судовий захист, а також забезпечуються законність та інші основні засади судочинства.
Засада гласності судового процесу розкривається у ст. 27 КПК і складається із трьох взаємопов’язаних елементів: 1) гласність судового провадження; 2) відкритість судового провадження; 3) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Ураховуючи те, що зазначена норма-засада є цілісною, фіксування судового засідання є допоміжним елементом щодо двох інших елементів – гласності судового процесу, яка полягає у забезпеченні обізнаності учасників судового провадження щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення з процесуальними рішеннями й отримання їхніх копій, а також надання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення (ч. 1 ст. 27 КПК), та відкритості судового процесу, що означає право кожного бути присутнім під час судового розгляду, за винятком випадків, визначених законом (ч. 2 ст. 27 КПК).
Частиною 4 ст. 107 КПК передбачено, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов’язковим, окрім випадків, визначених у цій нормі (у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень КПК судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб).
При перевірці матеріалів кримінального провадження судом касаційної інстанції встановлено, що до них хоча й приєднано технічний носій інформації, однак, на цьому носії відсутня фіксація частини судових засідань суду першої інстанції.
Зважаючи на обсяг інформації, відсутньої на технічному носії, та значимість тих процесуальних дій, які проводились у судовому засіданні і мали стати «інформативною основою» ухваленого судового рішення, але інформація про них виявилась відсутньою на технічному носії, такі порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, такими, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, та тягнуть за собою безумовне скасування оскаржуваних судових рішень. Крім того, унаслідок таких порушень процесуального закону, колегія суддів ВС була позбавлена можливості перевірити інші доводи касаційної скарги захисника.
Отже, з урахуванням наведеного, касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а оскаржені судові рішення – скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
