Відсутність у матеріалах провадження журналу судового засідання під час розгляду клопотання про дозвіл на проведення обшуку не спричинює визнання недопустимим доказом протоколу обшуку

20 листопада 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 645/3612/15-к залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який посилався на проведення обшуку без ухвали слідчого судді.

Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, прихильника «Антимайдану» було засуджено за ч. 1 ст. 263, за ч. 3 ст. 258 КК до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

У касаційній скарзі захисник зазначав, що в матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання, в якому було надано дозвіл на обшук житла його підзахисного.

Верховний Суд не встановив порушень проведення у обвинуваченого обшуку, який у відповідності до положень ч. 3 ст. 233 КПК, був проведений в присутності понятих, з дотриманням положень ст. 236 КПК. Після того слідчий суддя перевірив, чи були підстави для проникнення до житла без ухвали слідчого судді, та надав дозвіл на проведення обшуку. Оскільки були достатні підстави вважати, що особа ймовірно причетна до терористичного акту та може зберігати за місцем проживання вибухові речовини чи бойові припаси, негайне проникнення до житла з метою врятування життя людей та майна було обґрунтованим.

Читайте також: Не зазначення в протоколі обшуку технічних характеристик засобу фіксації і технічного носія не спростовує самого факту застосування такого засобу та змісту зафіксованої інформації

Також Верховний Суд звернув увагу на правовий висновок, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 7 жовтня 2024 р. у справі № 466/525/22, відповідно до якого слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи в невідкладних випадках, зокрема з метою врятування матеріальних об`єктів (майна), що потенційно можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні, від прогнозованого знищення, втрати. У контексті ч. 3 ст. 233 КПК про невідкладність такого випадку свідчать дані про реальну загрозу знищення, втрати майна.

У клопотанні про надання дозволу на обшук у порядку ч. 3 ст. 233 КПК, наданих на його обґрунтування матеріалах, в ухвалі слідчого судді, постановленій ех post factum, має бути вказано, які саме обставини на момент проникнення свідчили, що зволікання може спричинити знищення речових доказів, що відомості про загрозу їх знищення, втрати давали підстави сприймати її як реальну.

Читайте також: Зберігання кількох документів на одному носії інформації та приєднання його до протоколу не відразу після слідчої дії не робить протокол недопустимим доказом

У цьому кримінальному провадженні обшук було проведено в порядку передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК.

Суд, розглядаючи клопотання про проведення обшуку, перевіряє чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. При цьому у разі задоволення клопотання, така ухвала виконує виключно контрольну функцію і не може вважатися правовою підставою для проведення обшуку. Під час розгляду таких клопотань відсутня змагальність як така, адже за змістом ст. 248 КПК сторона захисту не повідомляється та не викликається у судове засідання.

З огляду на викладене, відсутність в матеріалах провадження журналу судового засідання під час розгляду клопотання про дозвіл на проведення обшуку, на переконання колегії суддів Верховного Суду, не є таким порушенням, яке тягне за собою визнання недопустимим протоколу проведення цієї слідчої дії.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути