Судова практика
Зберігання кількох документів на одному носії інформації та приєднання його до протоколу не відразу після слідчої дії не робить протокол недопустимим доказом
6 червня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 293/1947/20 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який вказував про недопустимість протоколу слідчого експерименту.
Вироком районного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, особу визнано винуватою та засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України.
У касаційній скарзі захисник посилався, зокрема на недопустимість протоколу слідчого експерименту, до якого не долучений оригінальний примірник технічного носія -флеш накопичувач, оскільки на порушення вимог ч. 1 ст. 105 КПК України флеш накопичувач, на який проводився запис слідчого експерименту, був долучений до протоколу обшуку, а не слідчого експерименту.
Верховний Суд дійшов висновку, що не є істотним порушенням прав та свобод людини та не може бути підставою для визнання доказу недопустимим те, що оригінальний примірник технічного носія – флеш накопичувач був долучений до протоколу обшуку, а не до протоколу слідчого експерименту.
Суд вказав, що флеш накопичувач був належним чином упакований слідчим та долучений до матеріалів провадження. На вказаний носій також відбувалося фіксування проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного, а в подальшому – слідчого експерименту. Тому він був долучений до протоколу обшуку.
Крім того, Верховний Суд звернув увагу, що ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив’язки до конкретного матеріального носія.
Для виконання завдань кримінального провадження, з огляду на положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», допустимість електронного документа як доказу не можна заперечувати винятково на підставі того, що він має електронну форму (ч. 2 ст. 8). Відповідно до ст. 7 цього Закону у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Тому з аналізу вказаних норм слідує, що сам факт зберігання кількох електронних документів на одному носії інформації, так і розташування самого носія не відразу після складення протоколу проведеної слідчої дії, не може бути підставою для визнання доказу недопустимим.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
