Судова практика
Власнику, якому відмовлено в реєстрації права на об’єкт нерухомості, слід подавати позов про визнання права власності
19 травня 2020 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 916/1608/18 відмовила у задоволенні касаційної скарги позивача, який подав позов до неналежного відповідача і невірно обрав спосіб захисту свого права.
Підприємство звернулося до суду із позовною заявою до юридичного департаменту міської ради, який відмовив підприємству у реєстрації права власності на нерухоме майно з посиланням на те, що заявлений об’єкт має ознаки малої архітектурної форми.
Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги було задоволено в повному обсязі.
Апеляційним судом провадження у частині визнання дій реєстратора неправомірними було закрите, а у задоволенні позовних вимог про визнання права власності відмовлено з тих мотивів, що у цій справі правовідносини виникли між підприємством та державним реєстратором у зв`язку із відмовою у державній реєстрації права власності, отже спір у цій частині виник саме з публічно-правових відносин, а отже підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Крім того, суд вказав, що питання правового режиму майна як нерухомого перебуває поза межами предмета доказування у спорі про визнання права власності.
У касаційній скарзі позивач зазначав, що своїм рішенням державний реєстратор впливає на майнові права юридичної особи. Крім того, для з`ясування всіх обставин справи суду потрібно встановити всі юридичні факти щодо приналежності зазначеного об`єкта нерухомості до капітальної чи тимчасової споруди, що унеможливлює розгляд справи в порядку адміністративного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновками суду апеляційної інстанції та вказала, що у цій справі склалася ситуація, коли право на об’єкт нерухомості ні за ким не зареєстроване, а позивач не може зареєструвати своє право на об’єкт нерухомості, бо не здатний беззаперечно підтвердити своє право власності на об’єкт нерухомості належними правовстановлюючими документами.
За позовом про визнання права власності на будівлю, споруду, право на яку ні за ким не зареєстроване, належним відповідачем є власник земельної ділянки, на якій така будівля, споруда розташована, тобто – не юридичний департамент міської ради, а безпосередньо сама міська рада, адже земельна ділянка належить територіальній громаді.
Водночас Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що належним способом захисту прав та інтересів позивача у цій справі є позовна вимога про визнання права власності на будівлю, споруду, оскільки судове рішення про визнання права власності на будівлю, споруду є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем, якщо на момент такої реєстрації власником земельної ділянки, на якій розміщена будівля, споруда, є відповідач, а право власності на будівлю, споруду ні за ким не зареєстроване.
Підготував Леонід Лазебний
