Судова практика
Внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є не владною управлінською функцією, а процесуальною дією
Оскарження дій слідчого або прокурора, що полягають у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, має відбуватися за правилами кримінального судочинства
5 грудня 2018 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 826/2253/18 (провадження № 11-1148апп18) за позовом фізичної особи (судді) до Національного антикорупційного бюро України, третя особа – Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії та утриматися від вчинення дій розглянула касаційну скаргу позивача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 р.
За матеріалами справи, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому, зокрема, просив визнати протиправними дії НАБУ щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-1 КК України, за фактом декларування недостовірної інформації суддею Вищого адміністративного суду України у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України від 14 жовтня 2014 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції», та про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368-2 КК України, за фактом незаконного збагачення цього ж судді, та визнати протиправним початок здійснення досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні.
Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що встановлення факту порушення позивачем Закону України «Про запобігання корупції» є виключною компетенцією НАЗК, яке уповноважене законом перевіряти достовірність відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та, як наслідок, – ініціювати притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, тобто доводив, що відповідач протиправно розпочав досудове розслідування за фактом, який не був встановлений компетентним органом.
Внесення НАБУ відомостей до ЄРДР та початок досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 366-1, 368-2 КК України, без належної перевірки НАЗК, а лише на підставі звернень невідомих осіб та повідомлень засобів масової інформації позивач вважав необґрунтованим втручанням у приватне життя особи, а розголошення інформації у формі ствердження про вчинення ним злочину – порушенням принципу презумпції невинуватості.
Окружний адміністративний суд міста Києва, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольнив клопотання представника НАБУ і закрив провадження в цій адміністративній справі, вмотивувавши своє рішення тим, що внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є не владною управлінською функцією, а процесуальною дією, а відповідач у цих правовідносинах діє не як суб’єкт владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, що й унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Та обставина, що у ч. 1 ст. 303 КПК України не передбачено права на оскарження дій слідчого або прокурора щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, не визначає спір, що виник між сторонами у цій справі, як публічно-правовий, і не відносить його розгляд до юрисдикції адміністративного суду. А отже, суд адміністративної юрисдикції не має повноважень перевіряти дотримання НАБУ норм КПК України.
Водночас суд зазначив, що згідно з ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, право на оскарження яких не передбачено під час досудового розслідування, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно зі ст.ст. 314–316 КПК.
З огляду на це Велика Палата погодилася із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що спір у цій справі належить розглядати у порядку кримінального, а не адміністративного судочинства.
Підготував Леонід Лазебний
