Встановлення факту участі у бойових діях здійснюється в позасудовому порядку і є складовою процесу надання особі відповідного статусу

Відмову в наданні статусу учасника бойових дій може бути оскаржено до суду, в тому числі щодо встановлення факту участі в АТО чи інших подіях, які дають право на визнання особи учасником бойових дій. 

3 липня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу Міністерства оборони України у справі № 233/2929/17 за заявою фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення.

У червні 2017 р. заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що у період з 27 серпня по 1 листопада 2014 р. він брав участь у бойових діях, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України при здійсненні антитерористичної операції. Зазначені обставини підтверджуються показаннями свідків, відео- та фотоматеріалами, а також вироком суду. Заявник просив установити факт його участі у бойових діях із захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України та безпосередньої участі в АТО  для отримання статусу учасника бойових дій.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, залишеним без змін Апеляційним судом Донецької області, заяву задоволено з тих мотивів, що згідно з абз. 2 п. 20 ч. 1 ст. 6 Закону України від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів. Факт участі  позивача у бойових діях підтверджується належними та допустимими доказами.

У березні 2018 р. Міністерство оборони України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій вказало, що встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, у судовому порядку можливе лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Порядок встановлення факту участі особи у бойових діях, в тому числі під час АТО на сході України, визначений Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413. Відмова відповідного органу в установленні зазначеного факту може бути оскаржена до суду в порядку адміністративного судочинства.

Розглянувши справу, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що заявник звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, яке є видом непозовного цивільного судочинства, посилаючись на положення ст.ст. 256-259 ЦПК України у редакції, чинній на час його звернення до суду.

З аналізу положень ст. 6 Закону № 3551-XII вбачається, що на час заявленого особою завершення участі в АТО у листопаді 2014 р. законодавством не було передбачено визнання учасниками бойових дій осіб, які у складі добровольчих формувань брали участь в АТО. Відповідно й затверджений на виконання вимог цього Закону Порядок не визначав процедуру надання статусу учасника бойових дій таким особам.

З аналізу норм згаданого Порядку та Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 травня 2015 р. № 200 (далі – Положення) вбачається, що встановлення факту участі особи в АТО є складовою процесу надання їй статусу учасника бойових дій, для якого визначений позасудовий порядок, який здійснюють спеціально уповноважені на це органи (комісії, міжвідомчі комісії).

Насамперед передбачено звернення особи, яка претендує на надання статусу учасника бойових дій, до комісії, а в разі відмови в наданні такого статусу особа має право звертатися до суду

Розгляд такої заяви одразу судом є фактично перебиранням на себе органом судової влади функції, яку покладено на спеціально уповноважений орган, що має відповідну компетенцію. При цьому заявник не навів обставин, які б свідчили про неможливість отримання документа, що посвідчує його участь у бойових діях в інший спосіб.

З урахуванням наведеного Велика Палата визнала зазначений спір таким, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Поділитися

Твітнути