Судова практика
Втрата чинності Законом «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не перешкоджає зверненню стягнення на предмет іпотеки
10 травня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 501/2862/15-ц залишив без задоволення касаційну скаргу банку, який звернувся з позовом до майнового поручителя, третя особа – позичальник, про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку.
Рішенням міського суду у задоволенні позову відмовлено.
Апеляційним судом рішення міського суду скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, зокрема – про задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах із застосуванням до процедури виконання цього рішення мораторію, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII.
У касаційній скарзі банк посилався на те, що на момент прийняття апеляційним судом постанови мораторій, про який йдеться в оскаржуваному судовому рішенні, був скасований, а тому він не міг бути застосований судом до спірних правовідносин.
Читайте також: Звернення стягнення на предмет іпотеки з одночасним стягненням суми боргу не є подвійним стягненням
Верховний Суд вказав, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2015 р. у справі № 6-483цс15, від 15 квітня 2015 р. у справі № 6-46цс15, від 27 травня 2015 р. у справі № 6-57цс15 сформовані висновки, згідно з якими Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» був правовою підставою, що не давав змоги органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності.
Встановлений Законом № 1304-VII мораторій не передбачав втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов’язань за договором, а лише тимчасово забороняв його примусове стягнення (відчужувати без згоди власника).
Закон № 1304-VII втратив чинність 23 вересня 2021 р., тобто введені цим законом тимчасові обмеження вже не діяли, оскільки вони обмежували в часі примусове стягнення майна лише до моменту втрати цим Законом чинності.
Читайте також: Право податкової застави виникає незалежно від наявності іпотеки?
Зазначення в оскаржуваній постанові апеляційного суду про застосування до процедури виконання рішення суду мораторію, визначеного зазначеним Законом, не впливає на процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки у цій справі, зокрема шляхом проведення прилюдних торгів у межах виконавчого провадження, оскільки при підготовці і проведенні прилюдних торгів державний виконавець керується чинним на момент їх проведення законодавством.
При цьому Верховний Суд зауважив, що відповідно до п. 5-2 розд. VI Закону України «Про іпотеку» у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія ст. 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), ст. 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), ст. 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти), ст. 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.
Отже, виконання судового рішення у спосіб накладення стягнення на предмет іпотеки в цей період не припускається.
Підготував Леонід Лазебний