Судова практика
Втручання в таємницю спілкування не відбувається, якщо абонент (учасник) спілкування добровільно розкриває її державним органам
21 листопада 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 639/3093/23 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який стверджував про недопустимість доказів.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що за показаннями засудженої, які не були спростовані або заперечені стороною обвинувачення, добровільно на прохання поліцейських розблокувавши телефон у день затримання, вона не надавала згоди на втручання в її приватне життя шляхом отримання доступу до приватного листування. Працівники поліції вилучили телефон і почали переглядати його вміст, включаючи фото та відеоматеріали приватного характеру, які захищені Конституцією України від втручання.
Читайте також: Порушення таємниці нарадчої кімнати як підстава для скасування вироку
Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 3 ст. 258 КПК спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв`язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, указані положення охороняють права осіб, які бажають зберегти таємницю їхнього спілкування, і надають гарантії від зловживань правоохоронних органів на несанкціоноване втручання у спілкування.
Натомість таємниця виключається, якщо абонент (учасник) спілкування не бажає її зберігати і добровільно розкриває, зокрема, перед державними органами. За таких обставин не відбувається втручання у спілкування, а відбувається фіксація добровільно розкритої інформації, яка втрачає статус таємниці й набуває статусу відкритості.
Читайте також: Позбавлена батьківських прав біологічна матір не має права на побачення з дитиною
У касаційній скарзі захисник не зазначає, в порядку якої саме процедури повинен відбуватись доступ до інформації з мобільного телефону, добровільно наданого особою для огляду.
Під час огляду місця події засуджена надала дозвіл працівникам поліції на огляд належного їй мобільного телефону, отже доступ до відповідної інформації не був пов’язаний з подоланням систем логічного захисту, здійснювався за добровільною згодою особи. Слідчий за участю засудженої оглянув вилучений під час огляду місця події мобільний телефон, про що було складено протокол огляду електронних інформаційних систем, підписаний засудженою без зауважень.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що доступ до інформації, що містилась в телефоні засудженої, отримано органом досудового розслідування без порушення вимог КПК. Такий висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, висловленою, зокрема в постанові від 29 листопада 2023 р. у справі № 683/642/20.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
