Судова практика
Використання завідомо підробленого документа є закінченим з моменту, коли його пред’явлено або подано, незалежно від того, чи вдалося досягти мети злочину
7 вересня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 591/7446/17 задовольнив частково касаційну скаргу прокурора на вирок прокурору, який подав листок непрацездатності про перебування на стаціонарному лікуванні за період, під час якого їздив на відпочинок.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, прокурора визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК та виправдано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК у зв’язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення – умисного заволодіння бюджетними коштами.
Читайте також: Привласнення коштів начальником поштового відділення як листоношею не виключає кваліфікації діяння як зловживання службовим становищем
У касаційній скарзі прокурор вказував, що виправдання є незаконним, і наполягав, що поза увагою судів залишилися фактичні обставини, за яких фігурант, будучи ознайомленим з режимом лікування у лікувальному закладі, поїхав у відпустку, після чого без повторного огляду лікарем отримав листок непрацездатності, який надав за місцем роботи для отримання компенсації за невикористані дні відпустки.
Верховний Суд вказав, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції про виправдання особи, посилаючись на відсутність у неї умислу на заволодіння бюджетними коштами шляхом обману. Проте, апеляційний суд не звернув уваги, що використання завідомо підробленого документу кваліфікується за ч. 4 ст. 358 КК незалежно від мети особи, яка його використовує та помилково ототожнив таку мету з умислом на використання завідомо підробленого документу.
Читайте також: Повернення особою надмірно отриманої соціальної допомоги не виключає притягнення її до кримінальної відповідальності за шахрайство
Крім того, апеляційний суд не врахував, що виправдання за ч. 1 ст. 190 КК, за заволодіння чужим майном шляхом обману, не виключає наявності в його діях складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК та безпідставно не застосував закон, який підлягав застосуванню.
Так, використання підробленого документа (ч. 4 ст. 358 КК) є самостійним складом злочину, який не охоплюється поняттями підроблення, складання, видачі та збуту і передбачений окремою кримінально-правовою нормою із самостійною санкцією і відсутність факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 або ч. 2 ст. 358 КК або ст. 190 КК на доведення факту вчинення використання підробленого документу не впливає. При цьому використання завідомо підробленого документа є закінченим з моменту, коли документ пред’явлено або подано особою незалежно від того, чи вдалося їй досягти поставленої мети.
Отже, Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
