Судова практика
Вимагання неправомірної вигоди, як кваліфікуюча ознака, виключається, якщо той, хто її надає, зацікавлений в незаконній поведінці службової особи
5 грудня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 520/15653/16-к задовольнив частково касаційні скарги захисника та засудженого, які посилались на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Вироком районного суду начальника відділу – старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, за те, що він, будучи державним службовцем, виконуючи свої посадові обов’язки, виявив факт порушення природоохоронного законодавства особою, а саме – промислового рибальства без дозвільних на те документів, який добровільно передав останньому грошові кошти в сумі 1 500 грн і 2 000 грн. При наступній зустрічі державний службовець одержав від правопорушника грошові кошти в розмірі 11 400 грн, після чого був затриманий.
Апеляційним судом вирок районного суду скасовано та визнано його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
У касаційних скаргах захисник та засуджений зазначали, що матеріали негласних слідчих розшукових дій та інші докази, крім слів порушника природоохоронного законодавства, не підтверджують домовленості про вимагання неправомірної вигоди в останнього.
Верховний Суд вказав, що зібраними та перевіреними у цьому провадженні доказами підтверджується вимагання неправомірної вигоди у правопорушника. Водночас, оскільки на вимагання правопорушник надавав грошові кошти з метою задоволення своїх незаконних інтересів, то на думку Верховного Суду, за таких обставин вимагання як кваліфікуюча ознака зазначеного кримінального провадження відсутня та підлягає виключенню.
Згідно з п. 5 примітки до ст. 354 КК України у ст.ст. 354, 368, 368-3 і 368-4 КК України під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
Читайте також: Чиновницьке свавілля – загроза національній та міжнародній безпеці: концептуальні засади запобігання і протидії
Апеляційний суд, оцінивши належним чином докази, правильно встановив, що ініціатива надання неправомірної вигоди надходила саме від фігуранта, а у разі відмови правопорушника виконати його вимоги погрожував притягти його до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Разом з тим, вимагання неправомірної вигоди, як кваліфікуюча ознака, виключається, якщо особа, яка її надає, зацікавлена в незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги, уникнути відповідальності. Отже, під інтересами особи, яка надає неправомірну вигоду, треба розуміти законні інтереси особи, у якої така вигода вимагається.
А в цьому провадженні правопорушник надавав фігуранту грошові кошти з метою задоволення своїх незаконних інтересів. Тому Верховний Суд виключив з вироку апеляційного суду в частині обвинувачення фігуранта за ч. 3 ст. 368 КК України, визнаного судом доведеним, кваліфікуючу ознаку «вимагання».
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
