Судова практика
Вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є належним способом захисту прав та інтересів суб’єкта господарювання
Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України і визнала, що вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електроенергії та її вартості має розглядатися судом як вимога про визнання недійсним акта постачальника електричної енергії.
14 січня 2020 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у справі № 910/17955/17 за позовом ФОП до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про скасування рішення комісії.
У жовтні 2017 р. ФОП звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» про скасування рішення комісії з розгляду акта про порушення, оформленого протоколом за наслідками перевірки представниками відповідача об`єкта був складений акт про порушення Правил користування електричною енергією, у якому зазначено про порушення підприємцем як споживачем електричної енергії ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та п.п. 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ шляхом самовільного підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом від живлячої кабельної лінії з метою безоблікового споживання. Самовільне підключення було виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді неможливо.
Рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 2 квітня 2019 р., позов задоволено – скасовано рішення ПАТ «Київенерго», оскільки нарахування вартості недоврахованої електричної енергії було здійснено згідно з п. 2.9 та за формулою 2.7 Методики, а за висновком судів нарахування слід здійснювати на підставі п. 2.8 Методики та за формулою 2.11.
ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у своїй касаційній скарзі зауважило, що Велика Палата вже ухвалювала рішення в аналогічних спорах, зокрема у постанові від 6 лютого 2019 р. у справі № 522/12901/17-ц зроблено обґрунтовані висновки щодо способу захисту прав, тому і в цій справі позивачем обрано неправильний спосіб захисту, оскільки він є неефективним, і взагалі така категорія справ не підлягає розгляду в судах.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постановах від 29 листопада 2010 р. у справі № 3-30гс10, від 4 квітня 2011 р. у справі № 3-21гс11, від 16 травня 2011 р. у справі № 3-37гс11 рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні ч. 2 ст. 20 ГК України.
Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Велика Палата дійшла висновку, що вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України, а звідси – наявні підстави для відступу від наведеного вище висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
Окрім того, Велика Палата дійшла висновку, що підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати від 6 лютого 2019 р. у справі № 522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18), відсутні, адже у справі № 910/17955/17 предметом позову є скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, а у справі № 522/12901/17-ц питання щодо скасування рішення комісії не було предметом розгляду.
Отже, вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов’язки відповідного суб’єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
Підготував Леонід Лазебний
