Вимога скасування рішення про передачу земельної ділянки не є нерозривно пов’язаною з вимогою про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння

Оспорювання рішень суб’єктів владних повноважень, низки послідовно укладених договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують право на  нього, не є ефективним способом захисту права для витребування власником належного йому майна від останнього набувача.

21 серпня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у справі № 911/3681/17 за позовом прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі – ГУ Держгеокадастру у Київській області) до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі – Сільрада), ТОВ «Барселона ю ей» (третя сторона – фізична особа) про визнання недійсним рішення та витребування землі.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовував тим, що спірну земельну ділянку сільрада передала у власність фізичній особі для ведення особистого селянського господарства з перевищенням повноважень за рахунок земель державної власності, які перебувають у постійному користуванні ДП «НДВА «Пуща-Водиця». У подальшому зазначену земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу відчужено на користь ТОВ «Барселона ю ей». Прокурор наполягав, що рішення Сільради  ухвалене з порушенням вимог законодавства, прав дійсного власника цих земель і підлягає визнанню недійсним. Оскільки право власності ТОВ «Барселона ю ей» на земельну ділянку зареєстровано у встановленому порядку, прокурор просив відповідно до положень ЦК України, ст.ст. 152, 155 Земельного кодексу України визнати недійсним рішення та витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння на підставі ст.ст. 387, 388 ЦК України.

Господарський суд Київської області рішенням, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, закрив провадження у справі в частині визнання недійсним рішення Сільради на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; в частині витребування з незаконного володіння земельної ділянки в позові відмовив.

Суди першої та апеляційної інстанцій послалися на те, що вимоги про визнання рішення Сільради недійсним підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки вони стосуються прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи.

Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій наполягав, що позовні вимоги у справі нерозривно пов`язані між собою підставою виникнення, стосуються одного й того ж майна, а тому їх необхідно розглядати в межах одного провадження в порядку господарського судочинства.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вимога про скасування рішення суб’єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов’язки, безпосередньо стосується прав та обов’язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися судом за правилами ЦПК України.

Це відповідає висновкам, викладеним раніше Великою Палатою в постановах від 4 липня 2018 р. у справі №361/3009/16-ц, 7 листопада 2018 р. у справі № 488/6211/14-ц, від 7 листопада 2018 р. у справі № 488/5027/14-ц, від 30 січня 2019 р. у справі № 485/1472/17, від 15 травня 2019 р. у справі № 522/7636/14-ц, від 15 травня 2019 р. у справі №469/1346/18, від 26 червня 2019 р. у справі № 911/2258/18, відступати від яких немає правових підстав.

Водночас, з метою забезпечення єдності судової практики Велика Палата відступає від своїх висновків, висловлених у постановах від 12 лютого 2019 р. у справі № 911/414/18 та від 12 червня 2019 р. у справі № 911/848/18, згідно з якими визнання недійсним рішення суб’єкта владних повноважень про надання земельної ділянки у власність фізичній особі, безпосередньо не впливає на права і обов’язки такої фізичної особи, якщо вона не є власником земельної ділянки на момент пред’явлення позову і якщо жодні позовні вимоги до такої фізичної особи позивачем не заявлені.

Велика Палата звернула увагу, що власник з дотриманням вимог ст. 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у п. 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 р. у справі № 183/1617/16. Оскільки вимога про визнання недійсним рішення сесії Сільради про передачу у власність фізичної особи для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки не є ефективним способом захисту позивача у цій справі, зокрема задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння земельною ділянкою, то така вимога не є нерозривно пов’язаною з вимогою про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Тому такі вимоги не повинні розглядатися в межах одного провадження.

При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного рішення Сільради, без заявлення вимоги про визнання його недійсним, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване.

Факт незаконного вибуття спірної земельної ділянки із державної власності вже встановлений судами у інших справах, і відповідні рішення Сільради судами скасовані. Встановлення цього факту є достатнім для того, щоб у позивача виникли правові підстави для витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

Отже, з огляду на характер правовідносин у цій справі, предмет спору та з’ясовані судами обставини справи Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли цілком обґрунтованих висновків про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення суб’єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Поділитися

Твітнути