Судова практика
Вина загиблого не є підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої його смертю від нещасного випадку на виробництві
14 червня 2021 р. Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 235/3191/19 залишив без задоволення касаційну скаргу роботодавця, вказавши, що вирішення питання про наявність правових підстав для компенсації моральної шкоди у разі смерті фізичної особи має здійснюватися на підставі ст. 1167 ЦК України.
Мати працівника, загиблого в ДТП під час виконання трудових обов’язків, звернулась до суду з позовом до ТОВ, третя особа – Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, про відшкодування моральної шкоди.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, позовні вимоги задоволено частково. Суд додатково зазначив, що доводи відповідача щодо відсутності вини підприємства та наявності вини працівника у нещасному випадку не беруться до уваги, оскільки нещасний випадок з працівником стався під час виконання ним трудових обов`язків.
Читайте також: Особа, якій злочином завдано шкоди, має правом оскаржувати вирок, ухвалений на підставі угоди про визнання винуватості
Смерть працівника настала через порушення ним Правил дорожнього руху України, вина та протиправність у діях відповідача відсутні, але в силу закону відповідач несе цивільно-правову відповідальність незалежно від наявності вини.
У касаційній скарзі ТОВ, зокрема зазначало, що вина відповідача за результатами судового розгляду не встановлена, тому висновок про відшкодування моральної шкоди на підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України є безпідставним.
Верховний Суд вказав, що у ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначено загальні умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди.
Читайте також: Велика Палала підтримала власний правовий висновок щодо порядку відшкодування моральної шкоди внаслідок професійного захворювання
У ч. 2 ст. 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.
Проте умови виникнення зобов’язання з відшкодування моральної шкоди визначені у ст. 1167 ЦК України, тому вирішення питання про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди у разі смерті фізичної особи має здійснюватися саме на підставі ст. 1167 ЦК України
Читайте також: Потерпілий має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної затягуванням страховиком виплати відшкодування
Верховний Суд зазначив, що наявність акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 та використання працівником власного транспорту в інтересах підприємства й настання нещасного випадку під час такого використання, свідчать про те, що особою, яка допустила порушення, в тому числі і обов`язку з контролю за додержанням працівником вимог нормативних актів про охорону праці, є власник підприємства.
Отже, установивши, що загиблий перебував у трудових відносинах з ТОВ, роботодавцем погоджено використання ним власного автомобіля для потреб підприємства з правом отримання компенсації за таке використання автомобіля на підставі ст. 125 КЗпП України, нещасний випадок, який стався з працівником під час експлуатації власного автомобіля в службових цілях та внаслідок якого він помер, пов`язаний з виробництвом, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для покладення на ТОВ обов`язку по відшкодуванню позивачу як матері загиблого внаслідок нещасного випадку на виробництві працівника відповідача, завданої моральної шкоди з підстав, визначених ст. 1167 ЦК України.
При цьому Верховний Суд зазначив, що винні дії загиблого не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову його матері про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи від нещасного випадку, що стався на виробництві, оскільки такі дії загиблого підлягають врахуванню при визначенні розміру моральної шкоди.
За висновком ВС у цій справі при визначенні розміру відшкодування судами було враховано баланс інтересів сторін та з огляду на обставини цієї справи, обмеження позивача у виплаті компенсації моральної шкоди, завданої смертю найдорожчої людини, перед інтересами підприємства було б не пропорційно легітимній меті.
Підготував Леонід Лазебний
