Судова практика
Випадки загибелі військовослужбовців в районі ведення бойових дій, пов’язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, не підлягають обліку як нещасні випадки
13 травня 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 300/6309/23 вирішив питання щодо правомірності застосування до подібних правовідносин положень Інструкції від 27 жовтня 2021 р. № 332.
Особа звернулася до суду з позовом до військової частини про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії стосовно видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) щодо загиблого військовослужбовця (її чоловіка), оскільки її відсутність перешкоджає реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що смерть військового згідно з наказом командира військової частини «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців …» стала наслідком вчинення ним неправомірних дій та відбулася за обставин, не пов’язаних із захистом Батьківщини, а скасування спірного наказу не призведе до виникнення у позивачки її очікуваного права на отримання одноразової грошової допомоги. Також суд дійшов висновку, що відповідач не допустив протиправної бездіяльності щодо невидачі довідки про обставини загибелі військовослужбовця.
Апеляційний суд рішення окружного адміністративного суду скасував та прийняв постанову, якою позов задовольнив частково.
У касаційній скарзі позивачка стверджувала, що загибель військовослужбовця у результаті наїзду транспортного засобу на мінне загородження та вибуху мін в районі ведення бойових дій є наслідком бойового ураження або дій з боку противника, тобто є бойовою людською втратою, а тому обліку як нещасний випадок не підлягає, що, відповідно, унеможливлює проведення службового розслідування відповідно до положень Інструкції № 332.
Верховний Суд вказав, що Порядок від 21 листопада 2017 р. № 608 визначає загальну процедуру проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, водночас Інструкція від 27 жовтня 2021 р. № 332 визначає спеціальну процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв’язку з виконанням обов’язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах.
Положення Інструкції № 332 не поширюється на військовослужбовців, які загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій, оскільки такі випадки є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають. Водночас випадки загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об’єднаних сил, але не пов’язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.
Суд апеляційної інстанції не дослідив і не надав правової оцінки обставинам, з якими пов’язується необхідність проведення службового розслідування відповідно до положень Інструкції № 332, а саме ключовим є те, чи пов’язана з бойовими ураженнями або діями з боку противника загибель військовослужбовця, що сталася в районі ведення бойових дій. Дійшовши висновку про протиправність спірного наказу з мотивів проведення службового розслідування відповідно до Порядку № 608, а не Інструкції № 332, не надав оцінки доводам апеляційної скарги щодо перевищення командиром військової частини повноважень у частині визначення причинного зв’язку загибелі військовослужбовця, які, на думку позивачки, належать до виключної компетенції військово-лікарських комісій відповідно до Положення від 14 серпня 2008 р. № 402.
Отже, Верховний Суд постанову апеляційного суду скасував у цій частині і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 18 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
