Судова практика
Вирішуючи спір про поновлення на роботі працівника, звільненого за систематичне невиконання трудових обов`язків, суд має перевірити законність попередніх стягнень
21 червня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 212/5018/20 залишив без задоволення касаційну скаргу роботодавця, який незаконно звільнив робітника.
Працівник звернувся до суду з позовом до АТ про скасування наказів про догани, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Позивач вказував, що його було звільнено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, незаконним, оскільки роботодавцем було порушено порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Читайте також: Працівнику не може бути оголошено догану через невиконання наказу, який втратив чинність
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що відповідач не довів вчинення позивачем дисциплінарних проступків, за які йому було оголошено догани, а тому накази АТ про притягнення до дисциплінарної відповідальності є незаконними та підлягають скасуванню, як і наказ про звільнення, оскільки відсутня системність невиконання ним без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Розглянувши касаційну скаргу АТ, Верховний Суд вказав, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що оголошення доган та звільнення позивача відбулося безпідставно, оскільки в його діях відсутнє систематичне невиконання службових обов’язків.
З наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності, які передували наказу про звільнення, позивача не ознайомлювали і він дізнався про їх існування тільки майже через рік при отриманні відповіді на адвокатський запит.
Адміністрацією підприємства було направлено подання до профспілкового комітету про надання згоди на звільнення позивача згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, однак профспілковий комітет надав відмову у наданні згоди на звільнення.
Що ж до доводів касаційної скарги про те, що позивач звернувся до суду з позовом про скасування наказу про звільнення з пропуском місячного строку, то згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 р. КЗпП України доповнено гл. XIX, згідно з якою під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 233 КЗпП, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, звернувшись до суду з позовом 13 липня 2020 р. – під час дії карантину, позивач не пропустив місячний строк, оскільки вказаний строк продовжується на строк дії карантину.
Також Верховний Суд відхилив доводи касаційної скарги щодо пропуску строку звернення до суду із оскарженням наказів про оголошення доган, оскільки, вирішуючи спір про поновлення працівника на роботі, звільненого за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, суд повинен перевірити законність всіх попередніх стягнень, які за висновком роботодавця входять до системи для звільнення (річний строк та інше). Отже, незалежно від того чи оспорює позивач такі накази, які й не потрібно оспорювати заявленням окремої позовної вимоги, суд перевіряє законність таких наказів про оголошення доган, які передували звільненню за систему порушень. А тому помилкове дослідження судом строку звернення до суду з оскарженням наказів роботодавця, які увійшли у систему порушень, не є підставою для скасування законних та обґрунтованих судових рішень.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
