Судова практика
Висловлений під час конфлікту намір вбити потерпілого та постріл у голову з пневматичної зброї свідчать про усвідомлений намір завдати шкоди його здоров’ю
15 вересня 2022 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 577/195/20 залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, оскільки дії неповнолітньої за ч. 1 ст. 121 КК кваліфіковано правильно.
Місцевий суд визнав винуватою та засудив обвинувачену за ч. 1 ст. 121 КК із застосуванням ст. 69 КК за те, що вона, будучи неповнолітньою, перебуваючи у гаражному приміщенні, в ході сварки на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, здійснила постріл в голову потерпілому з пневматичної рушниці, чим заподіяла останньому тяжкі тілесні ушкодження.
Апеляційний суд змінив вирок в частині цивільного позову, в решті залишив без змін.
У касаційній скарзі захисник стверджував, що дії правопорушниці слід кваліфікувати за ст. 128 КК як необережне тяжке тілесне ушкодження, оскільки не доведено умислу на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому.
Читайте також: Неконкретизований умисел на заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого виключає відповідальність за замах на умисне вбивство
Верховний Суд вказав, що розмежування складів злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК (умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень) від злочину передбаченого ст. 128 КК (необережне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень) здійснюється як за об’єктивною, так і суб’єктивною стороною цих злочинів.
До того ж, при визначенні ступеня тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень за способом вчинення діяння враховуються локалізація, характер, механізм утворення травм та ушкоджень, а зміст і характер інтелектуального та вольового критеріїв вини у зазначених злочинах з матеріальним складом обумовлюються усвідомленням особою характеру вчиненого злочинного діяння, передбаченням його негативних наслідків та ставленням до цих наслідків.
Умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (ст. 121 КК) з об’єктивної сторони характеризується протиправним посяганням на здоров’я іншої людини, шкідливими наслідками, що настали для здоров`я потерпілого у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, встановлення причинного зв`язку між зазначеним діянням та наслідками. Із суб’єктивної сторони злочин може бути вчинений із прямим або непрямим умислом (умисна форма вини).
Читайте також: Умисне вбивство слід відрізняти від заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження за спрямованістю умислу
Поряд з цим, кримінальна відповідальність за необережне тілесне ушкодження (ст. 128 КК) настає за наявності таких самих елементів об’єктивної сторони, як і складу злочину, передбаченого ст. 121 КК, за умови, якщо були заподіяні тяжкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження, але суб’єктивна сторона злочину є основним елементом, за яким він відрізняється від заподіяння тяжкого чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень і вона проявляється у необережній формі вини.
Обставини справи в сукупності з даними про локалізацію і характер утворення тілесних ушкоджень свідчать про те, що неповнолітня умисно здійснила постріл з пневматичної гвинтівки в голову потерпілому, для цього, як встановив суд, необхідно було докласти певних зусиль, зокрема натиснути на механічний гачок.
Крім того, засуджена достовірно знала, що гвинтівка заряджена, це підтвердили в суді свідок-очевидець і потерпілий, тому, стріляючи в голову останнього, вона розраховувала на особливу вразливу дію застосованого знаряддя і такі можливі наслідки, як поранення потерпілого, від якого його здоров’ю буде спричинена шкода, і хоча не бажала, але свідомо припускала такі наслідки. Тяжкість цих наслідків у свідомості неповнолітньої не була конкретизована, тобто вона діяла з непрямим умислом. У таких випадках, особа має відповідати за той результат (шкоду), який фактично було заподіяно, а саме – умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
Тому дії неповнолітньої за ч.1 ст. 121 КК кваліфіковано вірно.
Підготував Леонід Лазебний
