Судова практика
Висновок експертизи, проведеної за клопотанням сторони захисту, а не за дорученням суду, є допустимим доказом, якщо законом передбачено таку можливість
3 вересня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 752/1498/14 задовольнив касаційну скаргу захисника, оскільки суд не забезпечив стороні захисту можливості обстояти свою позицію під час апеляційного провадження.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, оскільки в ній не спростовано усіх доводів його апеляційної скарги, зокрема того, що висновок судової автотехнічної експертизи є належним та допустимим доказом.
Верховний Суд вказав, що як убачається з матеріалів кримінального провадження, захисник під час розгляду у суді першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 93, 242, 243 КПК надав висновок судової автотехнічної експертизи, яка була проведена за клопотанням останнього.
Між тим, місцевий суд не взяв до уваги зазначений висновок, оскільки дійшов висновку, що захисник, на порушення вимог ст. 242 КПК, не звертався до суду з відповідним клопотанням, а сама експертиза проводилася не за дорученням суду.
Однак колегія суддів ВС визначила, що такий висновок місцевого суду не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки, ураховуючи положення ст. 5 КПК, на момент звернення сторони захисту до експерта ч. 1 ст. 242 КПК надавала можливість стороні захисту звертатися за проведенням експертизи у кримінальному провадженні, тоді як у новій редакції, яка діяла на момент судового розгляду, вказана стаття передбачала, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження (у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 р. № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»).
Суд апеляційної інстанції не зважив на викладене та не забезпечив стороні захисту можливості обстояти свою позицію під час апеляційного провадження.
Отже, Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
