Судова практика
Витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено
15 червня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 159/5837/19 залишив без задоволення касаційну скаргу позивача, який оскаржував правомірність розрахунку і стягнення з нього витрат на правничу допомогу.
Член громади звернувся до суду з позовом до ТОВ, третя особа – районна рада, про припинення права постійного користування земельною ділянкою шляхом визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, в задоволенні позову відмовлено. Додатковою постановою апеляційного суду стягнуто з позивача на користь ТОВ витрати на професійну правничу допомогу.
У касаційній скарзі позивач зазначав, що представник відповідача не надав жодних належних чи допустимих доказів, в яких були б перераховані точний обсяг послуг, які він надав під час розгляду цієї справи. Також, на думку заявника, суду не було надано належних доказів, які б підтверджували те, що представник відповідача надав конкретний ряд послуг, який він оцінює в певну конкретну суму, де мав би знаходитися деталізований розгорнутий аналіз наданих послуг та їхня вартість (наприклад, акт прийому-передачі послуг), що у свою чергу свідчить про те, що представник відповідача не довів належним чином розумність, реальність та співмірність розміру судових витрат на професійну правову допомогу, який був ним заявлений.
Читайте також: Верховний Суд зацікавився гонорарами адвокатів — звідки що береться?…
Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на таку допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 3 жовтня 2019 р. у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 р. у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 2 грудня 2020 р. у справі № 317/1209/19, від 3 лютого 2021 р. у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 р. у справі № 753/1203/18.
Читайте також: Гонорар успіху не є оплатою послуг адвоката
Частково задовольняючи заяву ТОВ та стягуючи на його користь із позивача витрати на професійну правничу допомогу, апеляційний суд врахував обсяг наданих адвокатом послуг і виконаних ним робіт, їх вартість, з чим також погодився Верховний Суд.
Матеріали справи не містять заперечення чи клопотання позивача про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката в суді апеляційної інстанції.
Витрати на професійну правничу допомогу в присудженому апеляційним судом розмірі є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, підстав для зменшення розміру суми цих витрат у суду немає.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань, тому, за висновком ВС, відсутність посилання в тексті оскаржуваної додаткової постанови апеляційного суду на конкретний перелік документів, наданих відповідачем на підтвердження витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката в суді апеляційної інстанції, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та не відміняє правильних за своєю суттю висновків апеляційного суду.
Підготував Леонід Лазебний