Судова практика
Визнання недопустимими результатів негласної слідчої (розшукової) дії через порушення процедури, а не істотне порушення прав і свобод людини, не спричиняє недопустимості похідних доказів
13 червня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 520/2703/17 задовольнив касаційну скаргу прокурора, який посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо недопустимості доказів.
Вироком районного суду обвинуваченого виправдано за ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК та його адвоката за ч. 3 ст. 369 КК у зв’язку з недоведеністю вчинення ними злочинів.
Суд першої інстанції визнав недопустимими доказами результати всіх проведених під час кримінального провадження НСРД, пославшись на те, що ухвали слідчих суддів, якими надано дозвіл на їх проведення, були відкриті стороні захисту під час розгляду в суді першої інстанції, а не після завершення досудового розслідування, і прокурор не вжив заходів для їх своєчасного розсекречення.
Визнавши результати всіх проведених НСРД недопустимими, суд першої інстанції визнав недопустимими також 2 витяги з ЄРДР, 5 постанов та 2 доручення, ухвалених в ході досудового розслідування, 3 клопотання слідчого, а також цілий ряд документів, протоколів та висновків експертів.
Апеляційний суд цей вирок змінив і виправдав фігурантів у зв’язку з відсутністю в їх діях складу інкримінованих їм злочинів.
Читайте також: Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є самостійними доказами
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що апеляційний суд необґрунтовано погодився з помилковими висновками суду першої інстанції про:
– недопустимість процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД;
– недопустимість внаслідок їх похідного характеру від результатів НСРД цілого ряду доказів, які мали незалежне від НСРД походження.
Верховний Суд не погодився, що сторона захисту була обмежена у можливості ефективно відстоювати свою позицію, зокрема висловити свої доводи щодо законності проведення НСРД з урахуванням відкритих їй ухвал, на підставі яких ці дії проводилися, та визнав необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про недопустимість ряду доказів з посиланням на доктрину «плодів отруйного дерева».
Верховний Суд вказав, що оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення.
Читайте також: Процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД мають досліджуватися під час розгляду справи в суді, а не після розслідування
Самі по собі процесуальні рішення, такі як постанови і доручення, ухвалені під час досудового розслідування, судові рішення, витяги з ЄРДР, а також змагальні документи (клопотання, заяви, скарги тощо) не можуть оцінюватися з погляду допустимості, оскільки не є доказами у значенні ст. 84 КПК.
Щодо відомостей, що містяться в документах та протоколах, які суд першої інстанції визнав недопустимими, Верховний Суд послався на свій висновок про те, що правило ч. 1 ст. 87 КПК в частині визнання недопустимими похідних доказів може бути застосовано лише у разі, якщо первісні докази визнані недопустимими на підставі ч. 1-3 ст. 87 КПК. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК, саме по собі не дає підстав для застосування правила ч. 1 ст. 87 КПК до похідних від них доказів.
Крім того, застосовуючи правило ч. 1 ст. 87 КПК до похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з порушенням ч. 1-3 ст. 87 КПК, але також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний ним недопустимим (постанова ВС від 8 жовтня 2019 р. у справі № 639/8329/14-к).
Результати НСРД були визнані недопустимими через порушення процедурного правила, передбаченого ст. 290 КПК, а не через істотне порушення прав і свобод людини, передбачених ч. 1-3 ст. 87 КПК. Таким чином, навіть якщо залишити осторонь питання обґрунтованості висновку суду першої інстанції щодо недопустимості результатів НСРД, таке порушення не давало підстав суду застосувати правило виключення похідних доказів, передбачене ч. 1 ст. 87 КПК.
Отже, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
