Судова практика
Якщо спадкодавець помер до завершення процедури приватизації квартири, спадкоємці мають звернутися до органу приватизації аби вимагати визнання за ними права власності на неї
9 серпня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 523/20890/21 відмовив у задоволенні касаційної скарги міської ради, яка наполягала, що спадкодавець не мав права на приватизацію квартири.
Спадкоємиця першої черги звернулася до суду з позовом до міської ради про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно, посилаючись на те, що нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, з огляду на відсутність правовстановлюючого документа, який би підтверджував право власності її батька на квартиру.
Зазначала, що її батько протягом життя постійно проживав та був зареєстрований у зазначеній квартирі. Реалізуючи право на її приватизацію, він звернувся до КП «Міське агентство з приватизації житла» та подав відповідний пакет документів, за результатом розгляду якого повідомлено про наявність недоліків, які підлягають виправленню. У подальшому зазначені недоліки були виправлені.
Читайте також: Перебування спадкоємців за межами країни не є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини
Вважала, що права на зазначену квартиру увійшли до складу спадщини.
Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, позовні вимоги задоволено з тих мотивів, що позивачка є спадкоємицею батька, який за свого життя подав належним чином оформлену заяву про приватизацію квартири, однак не отримав відповідного рішення про приватизацію. Рішення про відмову у приватизації спірної квартири уповноважений орган приватизації не приймав.
Розглянувши касаційну скаргу міської ради, Верховний Суд вказав, що у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам роз’яснено, що у разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.
Читайте також: Факт відкриття спадкової справи нотаріусом за заявою, поданою з порушенням строку, не може свідчити про прийняття особою спадщини
Якщо громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого ч. 3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.
Вказаний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 11 грудня 2013 р. у справі № 6-121цс13.
Таким чином, обов’язковою умовою переходу права вимоги у порядку спадкування до спадкоємців про визнання за ними права власності на квартиру, в якій проживав спадкодавець, але помер до вирішення питання відповідним державним органом про її приватизацію, є звернення спадкодавця до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою.
За висновком Верховного Суду, суди попередніх інстанцій дійшли загалом обґрунтованого висновку про наявність у позивачки, як спадкоємиці батька, права вимагати визнання за нею права власності на таку квартиру.
Встановивши відсутність передбачених законом підстав для відмови наймачу квартири у приватизації займаного ним житла, реалізацію ним за свого життя права на передачу у власність житла, яким він користувався на законних підставах протягом тривалого часу, поведінку органу приватизації, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшли обґрунтованого висновку про включення прав батька на спірну квартиру до складу спадщини, що відкрилася після його смерті.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
