Судова практика
Якщо спадщина відкрилася, але не була ніким прийнята до 1 липня 2003 р., то підлягають застосуванню положення ЦК УРСР
24 травня 2021 р. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 671/22/19 відмовив у задоволенні касаційної скарги на рішення судів, якими відмовлено у задоволенні заяви ОТГ.
Міська об`єднана територіальна громада в особі міської ради звернулася із заявою про визнання спадщини відумерлою та передачу нерухомого майна в комунальну власність, мотивуючи тим, що після смерті особи відкрилася спадщина на території Російської Федерації, а спадкоємці, які б прийняли спадщину у встановленому законом порядку, відсутні.
Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, у задоволенні заяви відмовлено з тих мотивів, що спадщина відкрилася в період дії ЦК УРСР 1963 р., тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення ЦК УРСР, який не передбачав можливість набуття органами місцевого самоврядування права на спадкове майно в порядку визнання спадщини відумерлою.
У касаційній скарзі міська ОТГ зазначала, що правила ст. 1277 ЦК України про відумерле майно мають застосовуватися до спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2003 р. та не була прийнята ніким із спадкоємців, що мають право на спадкування відповідно до норм ЦК УРСР. Крім того, суди не врахували вимог абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно з яким правила ст. 1277 ЦК України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності ЦК України спливло не менше одного року.
Читайте також: У справі про визнання недійсними таких правочинів як видача довіреності і прийняття спадщини нотаріус не є належним відповідачем
Верховний Суд вказав, що тлумачення ст. 5 та абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що за загальним правилом, дія актів цивільного законодавства в часі має футороспективний характер, тобто спрямована на майбутнє. У зв`язку з чим законодавець передбачає, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Проте із загального правила про застосування актів цивільного законодавства до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ними чинності абз. 2 п. 5 Прикінцевих пунктом передбачається виняток і допускається застосування ЦК України до прав та обов`язків, які продовжують існувати після набрання ним чинності.
Системне тлумачення ч. 2 ст. 549, ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР та абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що:
– у ЦК УРСР законодавець, на відміну від ЦК України та існування конструкції «відумерлої спадщини», передбачав автоматичний перехід спадщини за правом спадкоємства до держави. Будь-яких дій щодо прийняття спадщини держава не здійснювала. Держава при існуванні юридичних фактів, визначених п. 1–5 ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР, завжди приймала спадщину і не могла від неї відмовитися;
– оскільки держава не мала права відмовитися від прийняття спадщини, то у випадку, коли спадкоємці за законом або за заповітом не прийняли спадщину або відмовилися від спадщини, спадщина вважалася прийнятою державою;
– з урахуванням того, що в ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР закріплювався автоматичний перехід спадщини до держави, та існував строк шість місяців для прийняття спадщини іншими спадкоємцями, то абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України може застосовуватися тільки, якщо спадщина відкрилась після 1 липня 2003 р., проте не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мали право спадкування відповідно до норм ЦК УРСР. Тому однорічний строк, який встановлений ч. 2 ст. 1277 ЦК України та в абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, може підлягати обчисленню, починаючи не раніше 1 липня 2003 р.
У справі, що переглядається, суди встановили, що спадщина після смерті особи відкрилася у 1996 р. та правильно зробили висновок, що до спірних відносин підлягають застосуванню норми матеріального закону, чинного на час відкриття спадщини, а саме – ЦК УРСР, яким не передбачалась можливість визнання спадщини відумерлою, оскільки після смерті спадкодавця протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини ніхто спадщину не прийняв, то відповідно до ст. 555 ЦК УРСР спадкове майно за правом спадкоємства перейшло до держави.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для відступу від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду, зокрема: у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 р. у справі № 391/769/17, від 31 жовтня 2019 р. у справі № 671/1072/18, від 11 листопада 2019 р. у справі № 671/24/19, від 26 березня 2020 р. у справі № 671/1152/18; у складі колегії судів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2019 р. у справі № 671/1153/18-ц, від 21 жовтня 2019 р. у справі № 671/23/19, від 4 грудня 2019 р. у справі № 671/1558/18; у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2019 р. у справі № 671/1656/17, від 13 січня 2020 р. у справі № 671/1090/18, від 27 травня 2020 р. у справі № 391/767/17 і кардинальної зміни судової практики відсутні.
Підготував Леонід Лазебний
