Судова практика
Якщо сума застави не звернута в дохід держави, то її може бути повернуто в порядку КПК України, в іншому випадку – в порядку цивільного судочинства
20 грудня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 757/31820/19 задовольнив частково касаційну скаргу заставодавця, якому не повернули заставу.
Позивачка – заставодавець у кримінальному провадженні звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунка майнову шкоду в розмірі 70 000,00 грн неповернутої застави, 3 % річних – 6 937,90 грн, інфляційні втрати – 2 541,00 грн та 700 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Перед тим позивачка зверталася до ТУ ДСА з вимогою повернути їй заставу, однак управління відмовило у поверненні грошових коштів. Однією з підстав відмови зазначило необхідність надання судового рішення про повернення застави.
У цьому випадку порядок повернення коштів не врегульований КПК України, оскільки вони вже неправомірно стягнуті в дохід держави судовим рішенням, яке в подальшому скасоване. Фактично її правовідносини як заставодавця вже припинені, а грошові кошти, які вона внесла як заставу, їй не повернули.
Районний суд рішенням у задоволенні позову відмовив.
Апеляційний суд рішення районного суду в частині вирішення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди скасував та провадження в цій частині закрив. В іншій частині рішення змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції своєї постанови та вказавши, що заявниця має право звернутися з відповідною заявою до суду в порядку кримінального судочинства.
Розглянувши касаційну скаргу позивачки, Верховний Суд вказав, що питання, які стосуються застави, застосованої як запобіжний захід у межах кримінального провадження, є кримінально-процесуальними правовідносинами і повинні вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Читайте також: Чи може бути предметом перегляду в апеляційному порядку ухвала слідчого судді щодо звернення застави в дохід держави?
Близький за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 р. у справі № 807/295/18 та від 15 грудня 2020 р. у справі № 752/17832/14-ц.
У цій справі позивачка обґрунтувала свою вимогу тим, що ухвалою, яку в подальшому було скасовано, незаконно стягнуто її кошти в дохід держави і ТУ ДСА не повернуло їй суму застави. В межах кримінального судочинства застава вже припинила своє існування, а незаконно стягнуті кошти в дохід держави залишилися неповернутими. Внаслідок цього їй завдано майнової шкоди, яка підлягає стягненню з держави Україна.
Механізм унесення, повернення та звернення у дохід держави коштів у разі застосування запобіжного заходу у вигляді застави визначено Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. № 15, у редакції чинній на час звернення позивачки до ТУ ДСА.
Згідно з п. 7 Порядку кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України.
Відповідно до п. 9 Порядку звернення застави в дохід держави здійснюється на підставі платіжного доручення територіального управління ДСА або апеляційного суду, наданого до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу.
Закриваючи провадження в частині вимог про стягнення майнової шкоди в розмірі внесених коштів як застави, апеляційний суд на підставі належних та допустимих доказів не встановив, чи була звернута внесена позивачкою сума на відповідний депозитний рахунок в дохід держави.
Водночас саме по собі скасування цієї ухвали, без вирішення питання про повернення застави, не свідчить про те, що застава не звернута в дохід держави.
Тільки встановивши ці обставини, можна дійти висновку про те, чи може застава бути повернута в порядку, передбаченому КПК України, та відповідно дійти висновку про необхідність закриття провадження щодо цих вимог. В іншому разі заявлена позивачкою вимога про стягнення на її користь майнової шкоди в розмірі застави підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Тому Верховний Суд постанову апеляційного суду скасував, справу направив на новий розгляд до апеляційного суду.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
